Для того, до чого прагне людина, поняття сп'яніння є недостатнім, тож його слід певним чином розширити, охоплюючи різнорідні й навіть протилежні прояви. Ми почали з констатації, що наркотики діють як на волю, так і на сприйняття. В межах цієї амбівалентності існує ціла шкала, яка в обидва боки веде до втрати свідомості та врешті до смерті. Наркотики можуть бути бажані як засоби збудження і стимулювання, як засоби сновидінь, наркозу та як фантастикуми[42]
; вони служать як для знеболення, так і для збудження. Хасан Саббах[43], гірський старець, був знайомий із повним діапазоном цієї шкали. Він вів посвячених, які пізніше назвалися асасинами, від спокою штучних раїв аж до шаленого амоку проти місцевих володарів та їхніх намісників. Щось споріднене, хоча й цілком інакше, можна знайти в заплутаності нашого технізованого світу. До його тенденцій належить як втеча в стан наркозу, так і підсилення моторики завдяки стимуляторам.Законодавець змушений спростити цю повноту. Він трактує сп'яніння як «стан, спричинений дією п'янких отрут, зокрема, гостре отруєння алкоголем». Йому належить прийняти рішення: чи пов'язане сп'яніння з певною дією або бездіяльністю, чи ні. Визначити, в якому стані свідомості починається відхилення, що вже є порушенням закону, доволі складно, оскільки існують наркотики, які, принаймні тимчасово, поліпшують технічні результати. Для учасників змагань такі засоби були відомі в усі часи, але межа між допінгом та дозволеним збудженням доволі нечітка.
Щороку на ринку з'являються нові наркотики, небезпечність яких часто можна виявити лише тоді, коли вони вже завдали шкоди. Інші речовини завдають мінімального збитку, але за десятиліття вживання негативний вплив сумується й може призвести до фатальних наслідків. Це стосується як збудних наркотиків на кшталт тютюну, так і седативних типу легкого снодійного. Окрім того стимулянти і седативи часто вживаються паралельно або, якщо точніше, один проти одного. Пилка рухається туди й назад. Тут можна згадати і навантаження терезів: до кожного тягарця на протилежну шальку кладеться такий самий. Так утримується штучна рівновага, аж поки одного дня терези зламаються.
Сторонній і тверезий спостерігач насамперед помічає ту частину спектру сп'яніння, де відбувається рух. Тоді вже неможливо ігнорувати інакшість; око і вухо вловлюють її. Слова для цього стану вказують, принаймні в країнах пива і вина, або на надмірне вживання напоїв, або на зростання активності. Переважно вони зводяться до латинського «
Тоді як «
«
Така підвищена активність, яку годі не помітити, надає слову «сп'яніння» особливого акценту. Загалом видима сторона речей навіть у мові претендує на більшу частку, ніж сторона прихована. Прикладом тут слугує слово «день». Коли ми його вимовляємо, то охоплюємо водночас і ніч. Отже, світлова сторона включає також і ніч. Зазвичай про таке ми майже ніколи не думаємо. Так само слово «
Сп'яніння виражається в різноманітних, часто протилежних проявах; так само різний вплив чинить і наркотик. Проте обидва явища доповнюють одне одного, утворюючи єдиний комплекс широкого діапазону. Хасан Саббах за допомогою гашишу приводив своїх асасинів як у світ щасливих мріянь, так і у світ убивств.
Той, хто бажає знеболювального, поводиться інакше, ніж той, хто прагне сп'яніння фантазера. Перший шукає не товариства, а самотності. Він стоїть ближче до залежності, тож намагається приховати власні дії; йому також чужа періодичність свят. «Прихований пияк» вважається підозрілим типом.