Читаем Небезпека «Дому на околиці» полностью

І подивилася на Джеппа, але інспектор похитав головою.

– Я тут у відпустці, місіс Райс. Просто роблю послугу давньому другові – та на тому й усе. Цією справою опікується місцева поліція.

Жінка перевела погляд на детектива.

– А ви, мсьє, опікуєтеся місцевою поліцією?

– О! Quelle idée, Madame![133] Я лише скромний консультант.

– Мсьє Пуаро, – втрутилася і Нік, – чи не можна це якось замовчати, щоб усе було шито-крито?

– Вам справді цього хочеться, мадемуазель?

– Еге. А я, зрештою, – найзацікавленіша особа. Адже нових замахів на мене вже не буде…

– Так, це правда. Замахів на вас більше не буде.

– Вам згадалася Меґґі? Але ж, мсьє Пуаро, її ніщо не воскресить… не поверне. І коли ви зробите всі ці події надбанням громадськості, то тільки накличете на голову Фредеріки ціле море страшної ганьби та страждань, а вона цього не заслуговує.

– Гадаєте, не заслуговує?

– Звісно, що ні! Я ж вам із самого початку казала, що в неї не чоловік, а худобина. А цього вечора ви й сам переконалися, що то за тип. Ну й от, тепер він мертвий. Тож нехай би на тому і казці кінець… Ніхто ж не заважатиме поліції шукати, хто застрелив Меґґі – просто нікого не знайдуть та й заспокояться.

– Тож ваше слово, мадемуазель, таке? Нехай все буде шито-крито?

– Так. Будь ласка. Ну будь ласочка. Ох, прошу вас, мсьє Пуаро… золотенький

Мій друг повільно озирнувся довкола.

– А ви всі що на це скажете?

Кожен висловлювався по черзі.

– Згода, – промовив я, коли Пуаро поглянув на мене.

– Я теж такої думки, – сказав Лазарус.

– Так буде найкраще, – долинула відповідь Челленджера.

– Давайте забудемо все, що сьогодні тут відбулося, – рішуче видобув Крофт.

– Чиє б нявчало, а твоє б мовчало! – осадив його Джепп.

– Не гнівайся на мене, ясочко… – захникала до Нік Крофтова дружина. Дівчина кинула на неї зневажливий погляд, але все-таки змовчала.

– Еллен?

– Ми з Вільямом – ні пари з вуст, сер. Від зайвих балачок тільки горе.

– А як щодо вас, мсьє Вайз?

– Таких речей не замовчують, – сказав той. – Усі ці факти треба повідомити кому належить.

– Чарльзе! – вигукнула Нік.

– Вибач, люба, але я дивлюся на справу під юридичним кутом.

Тут Пуаро зненацька розсміявся.

– Значить, семеро проти одного. Наш бравий інспектор Джепп утримався.

– Я у відпустці, – мовив той із посмішкою, – а тому не рахуюся.

– Семеро проти одного. Лише мсьє Вайз опирається – він прихильник правопорядку. А знаєте, мсьє: ви – чоловік із характером!

Юрист стенув плечима.

– Моя позиція – чітка і недвозначна. Тут обирати не доводиться.

– Так, ви чесна людина. Eh bien, я також приєднаюся до меншості. Бо теж за істину.

– Мсьє Пуаро! – скрикнула Нік.

– Мадемуазель… це ви втягли мене в цю справу. Я взявся за неї, бо ви так хотіли. Отож тепер вам не закрити мені рота.

І він загрозливо здійняв указівного пальця в жесті, що його я добре знав.

– Присядьте – кожен, і я повідомлю вам… істину.

Ми всі принишкли перед його владною манерою й сумирно посідали, звернувши до нього уважні обличчя.

– Ecoutez![134] У мене тут є список – перелік осіб, що мають зв’язок із злочином. Я пронумерував їх літерами алфавіту, включно із «J». Остання буква позначала невідомого – причетного до справи через когось із решти. До нинішнього вечора мені було неясно, хто саме цей «J», але я знав, що така людина існує. Ну а сьогоднішні події довели, що я мав рацію.

– Але вчора я раптом збагнув, що припустився серйозної помилки. У цьому списку весь час зяяла прогалина. І я додав ще одну літеру – «K».

– Новий невідомий? – спитав Вайз не без легкого єхидства в голосі.

– Не зовсім. Символом невідомого обрано «J». Тож новий невідомий лише спричинив би подвоєння. «K» має інше значення – бо вказує на невідомого, що мав би від початку згадуватися в переліку, але його пропустили.

Він нахилився до Фредеріки.

– Мадам, заспокойтеся. Ваш чоловік був непричетний до вбивства. То «K» застрелив мадемуазель Меґґі.

Місіс Райс витріщилася на нього.

– Але хто цей «K»?

Пуаро кивнув Джеппові. Інспектор виступив наперед і заговорив таким тоном, у якому вчувалося, що дні, коли він свідчив у поліцейських судах, не минули безслідно.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Капкан для призрака
Капкан для призрака

Если прирожденный сыщик, дни и ночи проводящий на работе, вдруг решит взять отпуск, – удастся ли ему отдохнуть или снова он попадет в водоворот преступных интриг? Молодой дворянин и следователь по особо опасным делам Викентий Петрусенко с семьей отправляется на отдых в Баден-Баден. Там, в горах Шварцвальда, больше ста лет назад, разворачивались трагические и захватывающие события романа «Капкан для призрака». Знаменитая международная банда контрабандистов и фальшивомонетчиков во главе с жестоким и хитрым негодяем знатных кровей терроризирует маленький курортный городок. Сыщику Петрусенко предстоит разоблачить их – но прежде не побояться попасть в старинный замок кровавой графини, спуститься в холодные подвалы местных землевладельцев и даже подняться в небо на самолете!

Джон Диксон Карр , Ирина Николаевна Глебова

Детективы / Исторический детектив / Классический детектив / Исторические детективы / Классические детективы