Небезпека «Дому на околиці»

– Діючи відповідно до отриманої інформації, я, за допомогою містера Пуаро, заздалегідь проник у будинок і зайняв спостережний пост, а саме сховався за портьєрами у вітальні. Коли всі зібралися в цьому приміщенні, у щойно згадану кімнату ввійшла молода леді і ввімкнула світло. Вона підійшла до каміна і відкрила невеличке заглиблення за панеллю, стулка якої здогадно приводиться в дію пружиною. Зі схованки вона дістала пістолет і з ним у руці залишила вітальню. Я прослідкував за нею і, прочинивши двері, отримав змогу спостерігати крізь щілину за її подальшими діями. По прибутті відвідувачі залишили верхній одяг у передпокої. Молода леді, про яку йдеться, ретельно протерла пістолет носовою хустинкою і помістила в кишеню сірої накидки, що належить місіс Райс…

Тут у господарки дому вирвався крик:

– Це неправда – від першого й до останнього слова!

А Пуаро вказав на неї рукою.

– Voilà! – констатував він. – Ось хто ховався під маскою «K»! Саме мадемуазель Нік застрелила свою кузину, Меґґі Баклі.

– Ви збожеволіли? – крикнула дівчина й аж підскочила. – Нащо мені було вбивати Меґґі?

– Щоб успадкувати гроші, які залишив їй Майкл Сітон! Її теж звали Маґдалою Баклі – і саме з нею він був заручений, а не з вами.

– Ви… ви… – Але тільки затряслася всім тілом – дар мови полишив Нік.

Детектив обернувся до Джеппа.

– Ви подзвонили в поліцію?

– Так, вони вже в коридорі, чекають. Ордер у них на руках.

– Ви здуріли! – презирливо скрикнула дівчина. І квапливо підступила до місіс Райс. – Фреді, подаруй мені свій наручний годинник… на згадку, гаразд?

Та повільно зняла із зап’ястка годинничок на рубінах і простягла його подрузі.

– Спасибі. Ну а тепер, гадаю, час дограти до кінця цю невимовно сміховинну комедію.

– Комедію, яку в «Домі на околиці» написали і поставили ви. Так… тільки не слід було відводити головну роль зірці – Еркюлю Пуаро. У цьому й полягала ваша помилка, мадемуазель, найсерйозніша помилка.

Розділ двадцять другий Репліка під завісу

– Ви хочете від мене пояснень?

І Пуаро роззирнувся довкола – вдоволено всміхаючись та з виразом удаваної скромності на обличчі, який я так добре знав.

Ми перейшли у вітальню, а наші ряди порідшали. Слуги тактовно залишили нас, а Крофтів попросили пройти з поліцією. Зосталися тільки Фредеріка, Лазарус, Челленджер, Вайз і я.

– Eh bien, зізнаю́ся: мене пошили у дурні – цілком і повністю. Крихітка Нік «крутила мною, як хотіла» – тут ваша приказка дуже до речі. Ах, мадам! До чого ж ви мали рацію, коли казали, що ваша подруга – спритна брехунка! Як же це точно!

– Нік завжди вміла понарозказати казок, – спокійно зауважила місіс Райс. – Тому я й не поспішала вірити її історіям про чудесне спасіння.

– А от я – ідіот – купився!

– То що, насправді нещасних випадків не траплялося? – спитав я. Повинен визнати, що в голові у мене й досі панувала безнадійна плутанина.

– Усе це вигадки – і то дуже хитрі – покликані створити необхідне враження.

– Яке ж це?

– Наче життя мадемуазель Нік – під загрозою. Але давайте краще з самого початку. Я розповім вам про те, що вийшло, коли мозаїка нарешті склалася, а не про кожне зі своїх осяянь, доки та рясніла прогалинами.

Ця історія розпочинається з того, що жила собі дівчина, Нік Баклі на ймення, – молода, вродлива, безсовісна, а ще палко й фанатично прив’язана до свого будинку.

– Я ж вам казав, – кивнув Чарльз Вайз.

– І мали рацію. Мадемуазель Нік любила «Дім на околиці». Але у неї було скрутно з фінансами. Будинок опинився під заставою. Вона потребувала грошей – відчайдушно – і ніяк не могла роздобути їх. У Ле-Туке вона знайомиться з молодшим Сітоном і приворожує його. Їй бо відомо, що, найвірогідніше, той успадкує мільйонні статки свого дядечка. Чудово, гадає вона, от і моя зірка сходить. Але для нього це так, не всерйоз, швидкоплинне захоплення. Йому просто весело з нею, не більше. Зустрічі у Скарборо, катання на літаку, аж тут – бац! – катастрофа. Сітон знайомиться з Меґґі й закохується з першого погляду.

Мадемуазель Нік приголомшена. Що, у її кузину Меґґі, яку вона зроду не вважала красунею?!? Але для Майкла та – «не схожа на решту». Єдина на всьому білому світі. Пара потайки заручилася. Про це відомо лиш одній людині, бо інакше не можна. Але людина ця – мадемуазель Нік. Бідолашна Меґґі радіє – їй хоч із кимось можна поділитися тим, що на серці. Поза сумнівом, читає кузині уривки з листів від коханого. Так мадемуазель і почула про заповіт. Спочатку вона не звернула на нього уваги. Але цей факт засів у її пам’яті.