Нехай мене звуть Ґантенбайн

А Філемон — чоловік, з яким варто зустрітися і вдруге, чоловік серед чоловіків, наш сучасник між Заходом і Сходом, громадянин, що виступає проти ядерної зброї, дарма що без успіху, читач, друг, що допомагає, гравець у шахи, тямуща голова, член суспільства, зміна якого йому видається необхідною, діяльна людина, що працює з раннього ранку до пізньої ночі, учасник і супротивник, чоловік, що переймається світовими питаннями, нуждою народу, надіями людей, брехнею можновладців, ідеологією, технікою, історією і майбутнім, космічними польотами — чоловік... Його чарує думка: коли за мільйони років наша земля охолоне, а тим часом остигне й Венера і за мільйони років створить свою атмосферу, людське життя можна буде перенести в космос («Science and Future»)[20].

Я відчув полегкість.