Новітні міфи та фальшивки про походження українців

Крім того, критиками також були відзначені явні елементи містики й окультизму в працях українських міфотворців, зате досить перспективною здалася ідея слов’янсько-арійської єдності. Адже у свій час у Росії місцеві “альтернативні” історики вигадали ще одну "найдавнішу” країну, праматір всіх земних цивілізацій — слов’янську Гіперборею, сховану у вічній мерзлоті за полярним колом. Цікаво, що деякі з них (приміром, А. І. Асов) не тільки помітили, але й зуміли зв’язати “Праслов’янську Аратту” Ю, О. Шилова з Гіпербореєю, вважаючи араттів-трипільців, з одного боку, не ким-небудь, а нащадками мешканців Атлантиди, а з іншого (що не дивно для росіян) “молодшими братами” гіпербореїв-руси-чів¹⁷. Атланти-аратти-українці в черговий раз виявилися додатком до великої й славної історії північного сусіда, цього разу гіперборейсько-російського народу. Але до чого тут історична наука?

Одначе, далеко не всі такі свідомі росіяни вважають українців нащадками аріїв. Наприклад, відомий своїми альтернативними історичними концепціями В. М. Дьомін¹⁸. Причина проста: оскільки українці — нащадки, як стверджується, трипільців, а трипільці, на думку деяких учених, — семіти, то семіто-трипільці аж ніяк не можуть бути аріями! Тим більше, що ствердилася думка про протиставлення мирних хліборобів до і ндоє в роп ей ців-трипільці в войовничій “індоєвропейській расі” пастухів-степовиків. Однак, у В. М, Дьоміна аратто-трипільці не такі вже й мирні, а шкідливі істоти, які сповнені підступів проти аріїв-русичіе. Що ж стосується доробку Ю. О. Шилова, то його В. М. Дьомін оцінює так: "…Деякі при житті здаються великими, а через час їх вважають посередностями. Відносно згаданих істориків (Б. О. Рибакова і Ю. О. Шилова. — М. В.) можу сказати тільки те, що вони помилилися у своїх оцінках трипільської й араттської культур”¹⁹.

Мал. 1. Клинописна табличка з текстом, що оповідає про подвиги Епмеркарау боротьбі з Араттою. Внизу-клинописний напис “Аратта".

Мая. 2. Карта вірогідного шляху з Уруку до Apamrrtu

Мал. 4, Вид па Кам’яну Могили та плита із петрогліфами.

Рис. 5. Тертертсыа та&шчки, друга половина VI тис. дон-е.

Мал. 6. Розпис на зовнішній стіні музею “Придавня Аратта-Україна” у с. Трипілля Обухівського району Київської області.

Треба відзначити, що в інформаційному просторі Росії достатньо виступів проти псевдонауки²⁰. Російською сходознавчою школою встановлено, що так звана “ведична культура” складалася в Індії вже після приходу туди індоаріїв, а знахідки у Кам'яній Могилі не мають ніякого відношення до Шумеру. Чимало написано в Росії і про те, що історичні побудови А. Г. Кіфішина та Ю. О. Шилова не мають відношення до науки. Спростовуються домисли про тотожність трипільської культури й Аратти, про мандрівних жерців-брахманів в Україні “індарійської культури”, що процвітала в степах. Однак неоязичницький журнал “Спадщина предків” де була поміщена критична стаття, у тому ж номері рекламував книгу Ю. О. Шилова “Прабатьківщина аріїв” як “новий розділ, відкритий у світовій археології”

У ставленні росіян до творчості “українських братів” з яким легко познайомитися на інтернет-форумах, помітні як презирство, так і співчуття до бідних далеких родичів із глухої провінції, що з’їхали з глузду. Тим більше, що в Росії нині не є проблемою прослухати серйозний курс лекцій з історії Давнього Сходу, в якому поважні вчені викладають цілком наукові версії історії Аратти. Зрозуміло, не згадують вони в цих лекціях ні про яку “праслов’янську Аратту”²¹. Українські студенти такі курси поки що прослухати не можуть, часом навіть у новітніх вітчизняних підручниках інформацію про справжню Аратту не знайти²².

Зазначу насамкінець, що міфи в політиці — штука, може, й необхідна, але доволі підступна й небезпечна — прикладів чого ми достатньо бачимо в недавнії! історії XX століття. Країни, що обґрунтовували свою політику (особливо зовнішню) історичними міфами (згадаємо СРСР та Німеччину 30-40-х років,) прийшли до жалюгідних результатів. Правда, окремі люди, котрі виклали та наполегливо пропагували ці міфи, зуміли на певний час зовсім непогано влаштуватися в реальному житті.