— Ти розумієш, Люсі, до чого вони підібрались? — запитав Локвуд. — Вони описали те саме, що відбувається тут: подорож живих до країни мертвих. Усе підмітили — й те, що саме збуджує духів, і те, як за допомогою зібраних докупи Джерел можна створити портал до Іншого Світу, й потребу захисту для такої подорожі. Це все є тут, у їхній доповіді!
Я поволі кивнула:
— Мене зацікавила ця згадка про маски з кісток... Гадаєш, вони діють так само, як Кіпсові окуляри?
— Про це я, до речі, не подумав... Що ж, цілком можливо, що окуляри копіюють маски так само, як оті сріблясті кольчуги з Товариства Орфея повторюють шаманські накидки. Мої бідолашні батьки докладно описали, з чого зроблені ці накидки і яким чином до їхньої основи прикріплено пір’я... Для банди з Товариства Орфея то був коштовний дарунок, Люсі. Усі технічні способи, до яких вони вдавалися раніше, не варті були й шеляга поряд із цими дивами. Відтоді, готуючись до мандрів на Той Бік, вони йшли за прикладами, описаними в книжці моїх батьків.
— Тобто використали їхнє відкриття?
— Так, це напевно. Як і дещо інше. Можливо, члени Товариства й тішились розповіддю про хитромудрі шаманські прийоми, однак вони явно проґавили одне вельми важливе зауваження, — Локвуд перегорнув кілька сторінок, діставшись майже до кінця книжечки. — Прочитай оце, — додав він якимось химерним голосом.