Повне зібрання короткої прози. Том 3

— Господи, — пробурмотів Морріс. — Хіба ми мало втомилися на роботі? — він увімкнув автопілот й одразу ж відвернувся від панелі керування, щоб закурити жадану цигарку. Його руки тремтіли, мозок кипів. Було вже пів на шосту. Саллі знову дратуватиметься, і вечерю, як завжди, буде зіпсовано. Нервова дорога, гучні гудки, сердиті водії, що обганяють його маленький корабель, щось люто викрикуючи, жестикулюючи і проклинаючи...

І реклама. Насправді найбільше втомлювала саме вона. Він міг би стерпіти все інше, але ця реклама була вздовж усього довгого шляху від Ґанімеда до Землі, а потім ще були рої рекламних роботів на самій планеті. Це було вже занадто, вони були всюди.

Попереду зіштовхнулися п’ятдесят кораблів, і Морріс пригальмував, щоб у них не влетіти. Довкола метушилися ремонтні судна, намагаючись забрати уламки геть з траси. Його динамік завив, попереджаючи про прибуття поліцейських ракет. Морріс вміло підняв корабель, прилаштувавшись між двома повільними торговими транспортниками, швидко перелаштувався в порожню ліву смугу і прискорився, залишивши місце аварії позаду. Інші водії розлючено йому сигналили, але він не зважав.

— Вас вітають «Транс-Сонячні продукти»! — прогримів голос у його вухах. Морріс застогнав і скорчився на своєму сидінні. Він уже майже дістався Терри, але затор ставав усе щільнішим. — Ваш індекс напруженості виходить за безпечні показники звичних денних негараздів? Тоді вам знадобиться особистісний модуль Воно[2]. Модуль такий мініатюрний, що його можна носити за вухом, близько до фронтальної...

Дякувати Богу, він швидко пролетів далі. Оголошення потьмяніло і зникло позаду його швидкого корабля, але попереду вже з’являлося наступне.

— Водії! Тисячі людей щороку марно гинуть у катастрофах на міжпланетних трасах. Гіпномоторний контроль з надійного ретранслятора гарантує вашу безпеку. Відмовтеся від контролю над тілом і цим врятуйте власне життя! — голос заволав ще гучніше: — Промислові експерти кажуть...

Це була аудіореклама, яку було найпростіше ігнорувати, але тепер з’явилася візуальна. Морріс сіпнувся і заплющив очі, але це не допомогло.

— Чоловіки! — прогримів звідусіль солодкий голос. — Позбудьтеся неприємних запахів, спричинених внутрішніми органами, назавжди. Заміна шлунково-кишкового тракту за допомогою найсучасніших методів на штучну вивідну систему позбавить вас від найгострішої причини соціального відторгнення. — У голові Морріса виринув візуальний образ оголеної дівчини з розпущеним білявим волоссям, блакитними напівзаплющеними очима й напіврозтуленими губами. Її голова відхилилася назад в напівсонному наркотичному екстазі. Губи дівчини розросталися, наближаючись до нього, аж раптом оргіастичний вираз зник з її обличчя, змінившись відразою і огидою, а тоді зображення потьмяніло.

— З вами таке траплялося? — прогримів голос. — Коли в процесі еротичної гри ви відлякуєте партнера своїми шлунковими процесами, які...

Корабель помчав далі, і голос затих. Розум Морріса знову став його власним, і він люто втопив педаль газу, від чого маленький корабель затрусило. Тиск на аудіовізуальні області його мозку відчутно ослабнув. Морріс застогнав і струснув головою, намагаючись позбутися його остаточно. Невиразні напівоформлені відлуння оголошень збивалися і кружляли в його мозку примарами від далеких відеостанцій. Реклама чигала звідусіль, і хоч він рухався оптимальним курсом, обрати який його спонукав тваринний відчай, та все ж він не міг зовсім її уникнути. Морріса охопив розпач. Попереду вже виринали обриси нового аудіовізуального оголошення.

— Гей, містере найманий робітник! — кричало воно в очі й вуха, в ніс і горло тисячам виснажених пасажирів. — Втомилися від своєї рутинної роботи? Корпорація «Дивовижні контури» вдосконалила свій фантастичний дистанційний сканер думок. Дізнайтеся, що думають і кажуть інші, отримайте перевагу над колегами. Дізнайтеся факти і цифри про особисте життя вашого роботодавця. Позбудьтеся непевності!

Відчай Морріса стрімко наростав. Він витиснув газ на повну, і маленький корабель, здригаючись і вібруючи, вискочив зі смуги в мертву зону. Його крило проштрикнуло захисний бар’єр, і оголошення зникло.

Морріс пригальмував, тремтячи від горя і втоми. Попереду була Земля, скоро він опиниться вдома. Можливо, йому вдасться добре виспатися. Він нерішуче розвернув ніс корабля і приготувався ловити транспортний промінь Чиказького маршруту.

— Найкращий регулятор обміну речовин на ринку, — пронизливо закричав торговий робот. — Гарантовано триматиме вашу ендокринну систему ідеально збалансованою, а якщо ні — ми повернемо гроші.

Морріс втомлено проштовхався повз робота тротуаром до спального району, де розташовувався його житловий модуль. Робот пройшов за ним кілька кроків, а потім відчепився і поквапився до іншого похмурого втомленого чоловіка, що повертався додому.

— Читайте новини, доки вони ще свіжі, — гукнув до нього металевий голос. — Встановіть відеоекран на сітківку ока, яким менше користуєтеся. Тримайте зв’язок зі світом, не чекайте застарілих щогодинних оновлень.