Precedent UA — 2015

Нам дуже потрібні тренінги у різноманітних сферах судової практики, зокрема, у родинних, банківських справах, кредитних. Чомусь сталося так, що за ризики, які виникли у банків через падіння курсу гривні, повинен розплачуватися лише позичальник. Багато у нас проблем і в земельних правовідносинах, і в категорії кримінального судочинства щодо корупції чи неправомірного отримання вигоди. Звучить все це прекрасно, але потрібно щоб ми користувалися в роботі не політичними заявами, а чіткими законами у межах правового поля.

Найбільша складність у застосуванні рішень ЄСПЛ виникає у суддів із недостатнім рівнем правосвідомості. Тут потрібна і сміливість, і бажання, і вміння. Я пригадую таку справу. Якось громадянин України проїжджав через митницю і щось там не задекларував. Сума була невелика, тому це стало підставою для укладання адміністративного протоколу. Суд першої інстанції визнав цього громадянина винним та конфіскував ці кошти, але громадянин подав апеляцію. Ми прослухали справу, адвокат був дуже досвідчений, але у мене було весь час відчуття якогось дискомфорту. Ми перевірили всі аргументи захисту і зрозуміли, що треба відмовити. Потім я запросив цього адвоката на каву і запитав, чи вивчав він подібні рішення, бо мені здалося, що я чув щось схоже. Він тоді не зміг пригадати. Пройшов певний час, ми зустрілися на вулиці, і він сказав: «Ви знаєте, я знайшов рішення ЄСПЛ саме із дуже схожої ситуації». І це раптом пригадане адвокатом рішення Європейського суду допомогло мені в наступній справі.

Суддя Апеляційного суду Миколаївської області Олександр Ржепецький: «ЄСПЛ постійно націлює нас на те, що законодавство України повинно бути чітким та передбачуваним»

Ми досить часто посилаємося у своїй практиці на рішення ЄСПЛ, бо виконуємо закон. У новій редакції Кримінально — процесуального кодексу України від 2012 року було прямо зазначено, що кримінальне судочинство застосовується з урахуванням практики Європейського суду. Але ми, звісно, активно застосовували прецеденти ЄСПЛ і до 2012 року, хоча й не так системно. У нашому суді давно склалася поміж суддями практика обговорення рішень ЄСПЛ з метою їх подальшого застосування. Я маю на увазі, звісно, рішення, винесені щодо України, оскільки саме в них викристалізовувалися всі недоліки в національному законодавстві, які або суперечили міжнародному, або не мали чіткого регулювання. Існувала ціла низка питань, які тодішній КПК взагалі не регулював, а Європейський суд з прав людини звертав на це увагу у своїх рішеннях.

Значна частина рішень щодо України були прийняті з питань утримання під вартою. Справа в тому, що в період надходження справи від прокурора до суду і аж до прийняття рішення про призначення справи до розгляду, особи утримувалися під вартою без відповідного рішення суду. Хоча це питання не регулювалось КПК 1960, але ЄСПЛ постійно наголошував, що потрібно обов'язково мати рішення суду, яке би підтверджувало чи спростувало необхідність утримання особи до суду під вартою. Тому ми у подібних випадках посилалися на ці рішення, аби вирішити питання про статус такої особи. Кодекс 2012 року врегулював це питання, але недостатньо. Тепер у КПК є норма, яка знову нечітко визначає як має діяти суд у період, коли справа надійшла від прокурора, суддя має відповідний термін, щоб призначити час підготовчого засідання. В цей час особа без рішення суду знаходиться під вартою, особливо в тих випадках, коли терміни, що були визначені ухвалою слідчого судді, до того часу закінчувалися. Ми вирішили, що це порушує право особи та суперечить міжнародному законодавству, і розпочали застосовувати практику ЄСПЛ. Я проаналізував рішення судів в інших областях України і побачив, що ми були першими у цій сфері.

Рішення Європейського суду з прав людини дозволяє вирішити іноді ту проблему, яка є не врегульована або недостатньо врегульована законодавством України. Це допомагає суддям правильно вирішити це питання і сприяє здійсненню правосуддя, оскільки дає можливість захистити права та інтереси людини у тій ситуації, коли ця суперечка може бути по українському законодавству вирішена, і так, і інакше. ЄСПЛ же постійно націлює нас на те, що законодавство України повинно бути чітким, передбачуваним. На жаль, поки що до кінця не можна сказати, що саме так воно і є, бо дуже багато проблемних питань на сьогоднішній день ще не врегульовані достатньо.