Precedent UA — 2015

Фактичні обставини справи: 23 січня 1999 року зник син заявниці. Заявниця дізналася 1 лютого, що її сина побили, а за декілька днів його вбили. Його тіло було знайдено 18 березня 1999 року в озері. Заявниця стверджувала, що це озеро було умисно пропущене під час пошуку, а всі сусідні озера були оглянуті. В ході проведення судово — медичного освідування трупу 19 березня не вдалося встановити причину смерті, а лише було визначено, що померлий був у стані легкого алкогольного сп’яніння. 26 березня того ж року слідчий Слов’янської прокуратури відмовив в порушенні кримінальної справи. Районний суд скасував цю постанову слідчого та направив справу на нову перевірку. Слідчий знову виніс відмовну постанову 18 серпня 1999 року, на тих підставах, що нова перевірка не виявила ніяких нових обставин. В той же час він порушив кримінальну справу щодо побиття сина заявниці та направив справу до районного відділку міліції. Генеральна прокуратура України 1 жовтня скасувала відмовну постанову слідчого, а уже 29 жовтня слідчий знову виніс відмовну постанову, мотивуючи її тим, що неможливо було встановити причину смерті померлого. Постанова було знову скасована та справа направлена на нову перевірку. У цій справі ще декілька разів виносилися відмовні постанови, які потім скасовувалися вищестоящою прокуратурою. В рамках розслідування побиття слідчий міліції призначив судово — медичну експертизу, в результаті якої було встановлені тілесні ушкодження на тілі сина заявниці, а також, що його смерть настала внаслідок асфіксії та тіло пролежало у воді від півтора до двох місяців тощо. 12 травня 2000 року слідчий перекваліфікував справу на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого. Розслідування було зупинене 19 грудня 2001 року, у зв’язку із неможливістю встановити винуватих осіб. З того часу воно декілька разів призупинялося та відновлювалося. На момент винесення цього рішення Судом розслідування ще тривали.

Суд встановив, що державні органи не провели ефективного розслідування зникнення та смерті сина заявниці.

Представник заявника в Суді: адвокат Аркадій Бущенко.

Суд визнав порушення статті 2 Конвенції.

Норми національного законодавства, що пов’язані із рішенням: статті 3, 27 Конституції України, статті 4, 94 Кримінально — процесуального кодексу України.

Основні тези:

«…Головною метою розслідування є забезпечення ефективного виконання національного законодавства, яке захищає право на життя. Задля досягнення такої мети форми розслідування можуть бути різними в залежності від обставин. Однак, яка б з них не була застосована, органи влади мають діяти з власної ініціативи з того моменту, як певне питання привернуло їх увагу. Вони не можуть чекати на те, щоб родичі подали належну скаргу або взяли на себе відповідальність за проведення будь — якої процедури розслідування…» (§ 41)

Посилання:

Текст рішення ЄСПЛ (англ.) — http://hudoc.echr.coe.int/eng? i=001–89502

Переклад рішення ЄСПЛ (рос.) — http://precedent.in.ua/index.php? id=1227802578

Рішення національних судів із вдалим застосуванням рішення ЄСПЛ:

Немає застосування даного рішення судами.

Кац та інші проти України, № 29971/04, 18 грудня 2008 року