Презентация PowerPoint

Сузір’я Південного Хреста знаходиться від Південного полюса далі, ніж Полярна зірка від Північного. Альфа Південного Хреста перебуває від полюса приблизно на відстані двадцять сім градусів. Сайрес Сміт це знав і вирішив узяти до уваги під час своїх розрахунків. Він постарався також провести спостереження в той момент, коли найближча до полюса зірка — альфа Південного Хреста — проходить меридіан острова, що мало б полегшити спостереження.

Сайрес Сміт спрямував один кінець свого дерев’яного циркуля на лінію обрію, а інший па альфу Південного Хреста, немов наставив иа них кутомір; відстань між двома ніжками циркуля відповідала куту між альфою й обрієм. Бажаючи точно зафіксувати отриманий кут, Сайрес Сміт прикріпив за допомогою шипів обидві планки свого приладу до поперечної перекладки, щоб відстань між ними не мінялася.

Після цього залишалося лише обчислити отриманий кут, взявши до уваги, що спостереження робилося не иа рівні моря, а для цього потрібно було визначити, як високо стоїть плато Круговиду. Величина кута мала дати висоту альфи Південного Хреста, а отже, і висоту полюса над обрієм, тобто широту острова, тому що географічна широта будь-якої точки земної кулі завжди дорівнює висоті полюса над обрієм у цій точці.

Обчислення ці інженер відклав до завтра, і о десятій годині вечора всі колоністи вже спали міцним сиом.

РОЗДІЛ ЧОТИРНАДЦЯТИЙ

Висота гранітної стіни. — Застосування теореми про подібні трикутники. — Географічна широта острова. — Експедиція до північної частини острова. — Устрична обмілина. —

Плани на майбутнє. — Сонце проходить через меридіан. — ■

Координати острова Лінкольна

Наступного дня, 16 квітня, у Великодню неділю, колоністи вже на світанку вийшли з притулку і взялися прати свою білизну, вибивати і чистити одяг. Інженер збирався зварити мило, як тільки знайдуться необхідні для цього складові частини — сода або поташ, сало або яка-небудь рослинна олія. Важливе питання поповнення гардероба теж передбачалося розв’язати свого часу. Одяг, навіть при фізичній праці його власників, міг ще протриматися півроку, тому що його пошили з міцних тканин. Поки що найголовнішим було встановити, як далеко знаходиться острів від населених берегів, і колоністи хотіли зробити це того ж дня, якщо дозволить погода.

Сонце, що піднімалося над обрієм, обіцяло чудову неділю, один з тих чудових осінніх днів, коли літо начебто повертається на коротку мить, щоб попрощатися із землею.

Потрібно було доповнити дані вчорашніх спостережень, вимі-ривши висоту плато Круговиду над рівнем моря.

— Вам, напевно, знадобиться вимірювальний прилад подібний до вчорашнього? — запитав інженера Герберт.

— Ні, дитя моє, — відповів Сайрес Сміт, -- ми застосуємо інший прийом, що забезпечує, мабуть, ие меншу точність.

Герберт, юнак надзвичайно допитливий, завжди прагнув довідатися щось нове, тому вирушив разом з інженером. Сайрес Сміт відійшов від гранітної стіни до краю берега. Тим часом Пенкроф, Наб і журналіст зайнялися іншими справами.

Сайрес Сміт захопив із собою пряму рівну жердину завдовжки близько дванадцяти футів — довжину він визначив за власним зростом, який він знав точно. Герберту Сайрес Сміт доручив нести висок — тобто гнучку ліану, до кіпця якої підвісили звичайний камінь.

Зупинившись кроків за двадцять від краю моря і кроків за п’ятсот від гранітного кряжа, Сайрес Сміт устромив жердину в пісок і старанно випрямив її, домігшись шляхом вивіряння виском, щоб вона стояла перпендикулярно до площини обрію.

Зробивши це, Сайрес Сміт відійшов і ліг иа землю иа такій відстані, щоб у полі його зору знаходився і верхній кінець жердини, і гребінь гранітної стіни. Це місце він відзначив па піску кілочком і, повернувшись до Герберта, запитав:

— Ти знайомий з геометрією?

— Трішки, містере Сайрес, — відповів Герберт, боячись ускочити в халепу.

— Пам’ятаєш властивості подібних трикутників?

— Так,. — відповів юнак, — у подібних трикутників відповідні сторони пропорційні одна одній.

— Отож, дитя моє, у мене тут два подібних прямокутних трикутники, — один помеише, у ньому двома сторонами будуть: жердина, уткнута перпендикулярно в пісок, і пряма, що дорівнює відстані від нижнього кіпця жердини до кілочка, а гіпотенузою — мій погляд; у другого трикутника сторонами слугуватимуть: стрімка лінія гранітної стіни, висоту якої нам потрібно'виміряти, відстань від кілочка до підошви стіни, а як гіпотенуза — мій погляд, тобто продовження гіпотенузи першого трикутника.

— Зрозумів, містере Сайрес! Я все зрозумів! — вигукнув Герберт. — Відстань від кілочка до жердини пропорційна відстані від кілочка до підошви стіни, а висота жердини пропорційна висоті стіни.