Притулок пророцтв

Саме через це він і хвилювався, проте заперечно похитав головою.

– Добре. Швидко роздивимося, – він перший зайшов у номер і ввімкнув світло. – Бачите? Жодних привидів.

Коли Кайл повернувся до виходу, Нікі обхопила його руками й припала в поцілунку. Він відштовхнув її.

– Не кидай мене. Ти мусиш дещо знати. За мною полюють і хочуть убити.

– Хто?

– Мене хоче вбити «Сімнадцяте листопада».

Кайл згадав капітана Еліаде, який допитував його після лекції в Афінах. Постійні згадування «Сімнадцятого листопада».

– Їх же спіймали.

– Алексі та друге покоління – ні. О Господи! Я пробовкалася.

– Та вже. Мені цікаво.

– Я розмовляла з містером Тедеску перед тим, як його вбили.

– Ясоном Тедеску? Він викладав у мене в університеті. Звідки ти його знала?

– Була його студенткою. Він викладав у мене акторське мистецтво. Я бачила, як його вбили в Афінській психлікарні. Він говорив про «Сімнадцяте листопада».

– Як передали в телевізійних новинах, під час рейсу, «Сімнадцяте листопада» було знешкоджено.

Нікі широко розплющила очі.

– Що не так?

– Люди намагалися змусити мене щось згадати. Тепер друге покоління «Сімнадцятого листопада» і МЕХ збираються напасти на Сполучені Штати. Вони полюють на мене.

– Навіщо ти їм потрібна?

– Я була однією з них. Мусите мені повірити. Тепер, коли я в Сполучених Штатах, то становлю загрозу їхній терористичній операції.

– Добре. Переночуй тут, виспись. Зранку ми повідомимо у відповідні органи.

– Ти мені не віриш. Якщо Алексі полює за мною, то вб’є і мене також, – вона притиснулася до лікаря. – Побудь зі мною цю ніч.

Кайл подався назад.

– Це неможливо. Я піду, а ти замкнись, і на ланцюжок. Я зайду завтра, після лекції.

Вийшовши за двері, Кайл почув клацання замка, а тоді звук, з яким посунули дверний ланцюжок. Принаймні він вийшов чистим. Дорогою додому він повторював собі, що не має дозволити їй залізти собі в душу. Жінка, у розладі якої є марення про те, що її переслідують грецькі та ісламські терористи, може бути небезпечною для здоров’я психіатра. Але який же легендарний сценарій зваблення! Красуню з лап терористів рятує герой.

Дорогою додому він розсміявся від думки, що вона вважає його своїм рятівником. Кайл знав, що більшість людей вважають його поміркованим і замкнутим. Зрештою, саме таким він сам завжди вважав себе. Кволий хлопчик під крилом турботливих мами й тата, які ізолювали його від зовнішнього світу, навчали вдома. Батько вчив його хімії та фізики й допоміг облаштувати в підвалі лабораторію. Мама-психологиня ділилася своїми текстами і нотатками з психології.

Батьки розлучилися, коли йому було чотирнадцять.

Мама залишила дві книжки Карла Густава Юнга: «Психологія й алхімія» і «Архетипи і колективне несвідоме». Він досі пам’ятав її коментарі, написані олівцем на полях: «Гидота!» і «Містичне божевілля». На задньому форзаці вона написала: «Юнг зрадив свого вчителя Фройда і психоаналіз».

Кайл згадав, як чорним маркером писав під цими словами: «А ти, моя фройдистська мама-вчителька, зрадила мене».

Це дало йому чітке уявлення про те, що він має робити далі. Після медичної школи він вивчав юнгіанську аналітичну психологію.

А що ж тепер робити з цією молодою жінкою, яка взяла собі прізвисько Нікі Аптерос? Фройд би діагностував її як параноїчку з психогенною амнезією. Юнг би покопався глибше і, найімовірніше, визначив би її як архетипну фатальну жінку. Обоє мали б рацію – частково. Але йому її поведінка і симптоми нагадували межовий та істеричний розлади особистості. Мати справу з такими пацієнтками – сказитися можна.

Він відчинив двері й увійшов у свій будинок. Червоний миготливий сигнал на автовідповідачі свідчив про три повідомлення. Секретарка нагадала йому про ранкову лекцію. Колега підтвердив, що опісля сходить із ним на ланч. Він стер обидва повідомлення. Останнє озвучив сповнений паніки голос. «Лікарю Кайл. Ви мені потрібні. Не відштовхуйте мене. Допоможіть пригадати пророцтва містера Тедеску. Ви не пошкодуєте».

Він хотів стерти й це повідомлення, але вирішив зберегти його, раптом одного дня воно знадобиться, щоб прикрити свій зад.

Лікар підійшов до бару, приготував собі подвійну горілку з мартіні та всівся в м’якому кріслі, насолоджуючись крижаним напоєм. Як допомогти їй, не накликаючи на себе загрозу – і моральну, і професійну? Вона вродлива. Треба визнати, він збудився, коли вона до нього притислася. Хто відрізав тобі крила, Нікі Аптерос?

Кайл допив. Тоді пішов у ванну, роздягнувся і прийняв холодний душ.

РОЗДІЛ 49

Колумбус, штат Огайо

Алексі, не перевищуючи швидкості, доїхав із Кенту, штат Огайо, до району в Колумбусі, що називався Бекслі. Найімовірніше, Нікі переховується тут під іменем Марша Вудс.

Під’їхавши до багатоквартирного будинку, він побачив біля входу швейцара в уніформі. Опустив вікно.

– Мені потрібна ваша допомога.

Швейцар невпевнено роззирнувся.

– Ну?

– Мою двоюрідну сестру Маршу Вудс обікрали, поцупили її сумочку в Греції. Там були документи і гроші. Я намагаюся дізнатися, чи потрапила вона на інший рейс і чи дісталася додому?

Швейцар ляснув кулаком по долоні.