11 Хто введе мене в укріплене місто, хто приведе мене до Едома?
12 Чи ж не Ти, Боже, що відвернувся від нас і не виходиш, Боже, з військом нашим?
13 Дай нам поміч в утиску, бо марна допомога людська.
14 З Богом ми покажемо силу, Він знищить ворогів наших.
1 Боже хвали моєї, не мовчи.
2 Бо відкрились на мене уста нечестиві і уста підступні; говорять про мене слова неправди.
3 І ненависними словами обливають мене, і повстають проти мене без причини;
4 за любов мою вони ворогують проти мене, я ж молюся;
5 віддають мені злом за добро і ненавистю — за любов мою.
6 Постав над ним нечестивого, і диявол нехай стане праворуч нього.
7 Коли стане на суд, хай він вийде осудженим, і молитва його стане йому за гріх.
8 Нехай дні його будуть короткими, і гідність його нехай перейме інший.
9 Діти його хай будуть сиротами і жона його — вдовою;
10 будуть вони блукати та жебрати, і будуть вигнані із домів їх.
11 Хай позичкодавець його забере в нього все, і чужі розтягнуть добро його;
12 нехай не буде йому захисника, і ніхто не приголубить сиріт його;
13 нехай загинуть усі нащадки його, і вже в наступному поколінні ніхто не згадає й імени його.
14 Нехай згадаються перед Господом неправди батьків його, і гріх матері його не буде очищений.
15 Нехай будуть вони повсякчас перед Господом, і Він знищить і спомин про них на землі,
16 за те, що не виявив він милости, а переслідував чоловіка бідного, беззахисного, засмученого серцем, щоб убити його.
17 Він полюбив прокляття, і воно прийде на нього; не побажав благословення - і воно відійде від нього.
18 І нехай він одягнеться в прокляття, наче в одежу, і нехай увійде воно, як вода, в утробу його, і як олива, в кості його;
19 і нехай буде воно йому, як одіж, в яку він одягається, і як пояс, яким він завжди підперізується.
20 Ось така відплата від Господа ворогам моїм і тим, що говорять зло на душу мою.
21 Ти ж, Господи, Господи, захисти мене задля імени Твого, бо ласкава милість Твоя.
22 Спаси мене, бо я знеможений і вбогий, і серце моє поранене в мені.
23 Я зникаю, як та тінь, що відхиляється; стрясаюся, як та сарана, що гонять її.
24 Коліна мої знесиліли від посту, і тіло моє сохне без поживи.
25 І став я посміховиськом для них: ті, що дивляться на мене, похитують головами.
26 Допоможи мені, Господи, Боже мій, спаси мене з милости Твоєї.
27 Нехай пізнають, що це — Твоя рука і що це Ти, Господи, вчинив.
28 Вони проклинають, а Ти благослови; вони нападають, але нехай будуть посоромлені, а раб Твій нехай возрадується.
29 А ворогів моїх нехай покриє безчестя, і, як одежею, нехай вони покриються соромом своїм.
30 А я голосно буду славити Господа устами моїми і серед багатьох буду прославляти Його,
31 бо Він стоїть праворуч бідного, щоб спасти від гонителів душу мою.