Кафизма шістнадцята
1 Сказав Господь Господеві моєму: «Сиди праворуч Мене, доки положу ворогів Твоїх у підніжжя ніг Твоїх».
2 Жезл сили Твоєї пошле Тобі Господь із Сіона; царюй посеред ворогів Твоїх.
3 З Тобою народ Твій у день сили Твоєї у світлостях святих Твоїх. «Із утроби раніше віків Я породив Тебе».
4 Клявся Господь і не змінить того: «Ти священик повік почину Мельхиседековому».
5 Господь праворуч Тебе, Він у день гніву Свого вразить царів.
6 Він учинить суд над народами, покриє землю трупами, потрощить голови багатьох у великій країні.
7 З потоку на дорозі буде пити, тому високо піднесе голову.
1 Прославляю Тебе, Господи, всім серцем моїм у раді праведників і в зібраннях.
2 Величні діла Господні, явні всім, хто любить їх.
3 Діла Його — краса і слава; правда Його перебуває вічно.
4 Незабутніми зробив Він чудеса Свої; милостивий і щедрий Господь.
5 Він дає поживу всім тим, що бояться Його, завіт Свій пам’ятає вічно.
6 Могутність діл Своїх явив Він народові Своєму, щоб дати йому насліддя народів.
7 Діла рук Його — істина і правосуддя; всі заповіді Його вірні,
8 тверді на віки вічні, встановлені на істині й правоті.
9 Визволення послав Господь народові Своєму, навіки поставив завіт Свій; святе і страшне ім’я Його.
10 Початок премудрости — страх Господній, і розум добрий мають ті, що додержують заповіді Його. Хвала Йому на віки вічні.
1 Блаженний чоловік, що боїться Господа і вельми любить заповіді Його.
2 Потужне на землі буде покоління його, рід праведних буде благословенний.
3 Слава і багатство буде в домі його; праведність його перебуватиме вічно.
4 У темряві сяє світло праведникові: він лагідний, милосердний і справедливий.
5 Добрий чоловік має милосердя і в позику дає; на суді він твердо говорить слово своє.
6 Він повіки не захитається. Пам’ять праведникові буде вічна,
7 лихих наклепів він не убоїться; серце його надіється на Господа.
8 Упевнене серце його: він не злякається, коли побачить ворогів своїх.
9 Він роздає щедро, подає вбогим, праведність його перебуватиме вічно, сила його піднесеться в славі.
10 Побачить це безбожник і розгнівається, заскрегоче зубами і згине; бажання нечестивців не здійсниться.
Господи, помилуй
1 Хваліть, раби Господні, хваліть ім’я Господнє!
2 Нехай буде благословенне ім’я Господнє віднині і довіку.
3 Від сходу сонця й до заходу нехай хвалять ім’я Господнє.
4 Високо над усіма народами Господь, вище небес слава Його.
3 Хто — як Господь Бог наш? Він перебуває на висотах.
6 Він нахилиться, щоб доглянути небо й землю;
7 із пороху підіймає бідного і з гнойовища підносить убогого,
8 щоб посадити його з князями, з князями народу Свого.
9 Неплідну робить матір’ю, що в домі своїм втішається дітьми своїми.
1 Коли вийшов Ізраїль із Єгипту, дім Якова з-поміж людей чужих,
2 стала Юдея святинею Його, а Ізраїль — володінням Його.
3 Море побачило і побігло, Йордан повернув назад.
4 Гори підстрибували, як барани, і пагорби — наче ягнята.
5 Чого ти, море, побігло? І ти, Йордане, чого повернув назад?
6 Чого ви, гори, як барани, скачете, і ви, горби, як ягнята?
7 Перед лицем Господа здригнулася земля, перед лицем Бога Якова,
8 що обернув камінь на озеро води, скелю — на джерело потоків.
9 Не нам, Господи, не нам, а імені Твоєму дай славу з милости Твоєї.
10 Щоб не сказали народи: «Де Бог їх?»