Псалтир українською мовою (Молитовник "З вірою і любов'ю")

Дякуємо Тобі, Господи, Боже спасіння нашого, що Ти все чиниш на добро життя нашого: Ти дав спочинок нам у минулу пору ночі і підняв нас із постелі нашої та поставив нас на поклоніння чесному і славному імені Твоєму. Тому молимось Тобі, Господи: дай нам благодать і силу, щоб ми співали Тобі розумно та молилися безперестанно; щоб завжди звертали очі до Тебе, Спасителя і Доброчинця наших душ, зо страхом і трепетом своє спасіння звершуючи. Почуй же, Милосердний Господи, і помилуй нас: підкори під ноги наші невидимих ворогів наших, що повстають на нас; прийми посильну подяку нашу; дай нам благодать і силу серцем і устами славити Тебе, і навчи нас заповітів Твоїх. Навчи молитися Тобі, бо ми нездібні належно молитися, якщо Ти, Господи, Духом Твоїм Святим не наставиш нас. А те, що згрішили ми аж до цієї години, словом, чи ділом, чи думкою, з волі своєї чи проти волі — полегши, відпусти, прости. Бо коли на беззаконня наші зважатимеш, Господи, Господи, хто встоїть? Та в Тебе очищення є, в Тебе спасіння. Бо Ти Єдиний Святий, Помічник Сильний і Охоронитель життя нашого, і Тебе благословляємо по всі віки. Амінь.

Кафизма п’ятнадцята

Прийдіть, поклонімось Цареві нашому Богу (поклін).

Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа, Царя нашого Бога (поклін).

Прийдіть, поклонімось і припадімо до Самого Христа, Царя і Бога нашого (поклін).

Псалом 105

Алилуя.

1 Прославляйте Господа, бо Він Благий, бо повіки милість Його.

2 Хто висловить могутність Господа, звістить всі хвали Його?!

3 Блаженні ті, хто чинить правосуддя і додержується справедливости.

4 Пом’яни нас, Господи, в любові до людей Твоїх, завітай до нас спасінням Твоїм,

5 щоб мені бачити блаженне життя вибраних Твоїх, радіти радощами народу Твого, хвалитися з насліддям Твоїм.

6 Нагрішили ми, як і батьки наші, жили не по правді, творили беззаконня.

7 Батьки наші у Єгипті не зрозуміли чудес Твоїх, не пам’ятали про багатство милосердя Твого та прогнівили Тебе коло моря, Червоного моря.

8 Але Ти, Господи, спас їх задля імени Твого, щоб показати могутність Твою.

9 І наказав Господь Червоному морю, і розступилося воно, і перевів їх через глибінь, наче через пустелю,

10 і врятував їх від руки ненависника, і визволив їх від руки ворога;

11 покрила вода гнобителів їх, жоден з них не залишився.

12 І повірили вони словам Його і заспівали хвалу Йому.

15 Та скоро забули діла Його, не поклали надії на волю Його,

14 забажали м’яса в пустелі і випробовували силу Бога в країні безлюдній.

15 Він виконав бажання їх, але послав пересит у душі їхні.

16 І заздрили у стані Мойсееві та Ааронові, святому Господа.

17 Тоді розступилася земля і проковтнула Дафана, проглинула зборище Авірона,

18 упав вогонь на них і полум’я пожерло богопротивних.

19 І зробили вони тельця собі коло Хориву, і поклонилися ідолові,

20 проміняли славу Бога на образ тельця, що їсть траву.

21 І забули Бога, Спасителя свого, що звершив величне у Єгипті,

22 дивне в землі Хамовій, страшне коло Червоного моря.

23 І хотів Він винищити їх, коли б Мойсей, вибраний Його, не став перед Ним під час нищення, щоб відвернути гнів Його, та щоб не погубив їх.

24 І зневажили вони землю бажану, не стали вірити словам Його.

25 Нарікали в наметах своїх, і не слухали голосу Господнього.

26 І підняв Він руку Свою на них, щоб трупом покласти їх у пустелі,

27 і розвіяти нащадків їх між народами, розсіяти їх по землі.

28 І пристали вони до Ваал-Фегора, і їли жертви мертвих,

29 і прогнівляли Бога ділами своїми, і за те хвороба стала нищити їх.

30 І тоді встав Фінеєс, і вчинив суд над винними, і пошесть припинилася.

31 І це зараховано йому в праведність від роду й до роду повіки.

32 І прогнівили вони Бога коло води Мериви, і Мойсей потерпів за них,

33 бо так вони засмутили дух його, що він погрішив устами своїми.

34 Не знищили народів, про яких говорив їм Господь,

35 але змішалися з поганами та навчилися звичаїв їх,

36 і стали служити ідолам їх, які стали для них спокусою,

37 і приносили в жертву бісам синів своїх і дочок своїх,

38 і проливали кров безвинну, кров синів своїх та дочок своїх, приносячи їх у жертву ідолам ханаанським; і осквернилася земля кров’ю.

39 І осквернили себе ділами своїми, блуд творили в ділах своїх.

40 І тоді запалав гнів Господа на народ Його, і противним Йому стало насліддя Його.

41 І віддав їх у руки поганських народів, і вороги їх стали володіти над ними.

42 І вороги їхні гнобили їх, і вони корилися під рукою їх.

43 Багато разів Він визволяв їх, вони ж гнівили Його впертістю своєю, тому були упосліджені за беззаконство своє.

44 Але Він зглянувся на скорботу їх, коли почув стогін їх.

45 І згадав завіт Свій з ними, і жаль Йому стало їх з великого милосердя Його.

46 І збудив милосердя до них у всіх тих, що поневолили їх.

47 Спаси нас, Господи, Боже наш! Збери нас докупи з-поміж народів, щоб славити святе ім’я Твоє та хвалитися славою Твоєю.

48 Благословен Господь, Бог Ізраїля, од віку й до віку. І нехай скаже увесь народ: амінь. Алилуя.

Слава...

Слава... і нині...