Руйнівниця фортець

Руперт запалився до цієї ідеї, але вирішив, що дошки будуть непрактичними. Замість цього він наказав виготовити для етеромантів наручі з телячої шкіри, в які майстри вставляли шматочки найбільш часто використовуваних реагентів. Це дозволяло чарівникам чаклувати набагато швидше, торкаючись лівою рукою матеріалів, розміщених на правій. Це викликало бурхливі протести з боку солдатів, оскільки через постійне носіння шкіри вони не могли застосувати один із найпопулярніших ефектів шахрайства з картами, але герцог швидко змусив їх замовкнути, стверджуючи, що, по-перше, їм не потрібно постійно носити наручі, а по-друге, вони могли просто грати чесно. Катаріні це також не принесло користі, тому що створений таким чином чвертьпанцир був жахливо потворним, і вона не мала бажання його носити. Однак для неї зробили один, якщо той знадобиться. Вона ніколи його не одягала.

У такому оснащенні дві роти етеромантів виявилися – принаймні на полігоні – смертоносною зброєю. Сам Еркісія зізнався, що вони створюють ефекти більш плавно та ефективно, ніж будь-який загін, який він коли-небудь бачив. Тепер, коли Катаріна дивилася на них, вона відчувала гордість за те, чого вони всі досягли. Під прапором із родинним гербом Бессерерів, срібною чашею на чорному тлі, струнко стояли дві сотні етеромантів, готових до бою. У кожного з них на лівій руці були власні каблучки, а на правій — наручі з реагентами, і кожен мав за поясом злегка закривлений меч, який називався дусак, і — як дівчина сподівалася — вони більш-менш знали, якою його стороною можна рубати. Дві роти, що називалися просто "Перша" і "Друга", також мали своїх унтерів та офіцерів. Іншими словами – військо, як на малюнку. І незважаючи на те, що для дівчини, яка все ще здригалася при згадці про шведських с'юнгондерів, було надзвичайно важливо, вони зовсім не справляли похмурого враження. Руперт, відповідно до голландської школи командування, не вимагав від своїх підлеглих носити єдину форму і дозволяв їм навішувати на себе амулети і талісмани, роблячи їх схожими на зграю папуг, що переливаються всіма кольорами веселки.

Коли Руперт побачив, що Катаріна і Бланшфлер прибули на тренувальний майданчик, він чемно вклонився їм і почав віддавати накази. На початку банальні: праворуч, поворот ліворуч, марш, стій, приготувати зброю. Загін діяв як годинник. Катаріна, однак, знала, що справжній показ почнеться, коли будуть дані команди застосування ефектів.

– Зоряааа!– вигукнув Руперт.

Унтер-офіцери повторили за ним, і дві сотні рук піднялися, щоб встановити над площадкою помаранчевий прозорий бар’єр, подібний до того, який використовували шведи, але на основі іншого ефекту.

– Стінааа!

Роти вислали в простір струмені концентрованого повітря, зупиняючи стріли, а якщо воно було спрямовано вперед - і легкі мушкетні кулі. Це була оригінальна ідея Катаріни. Раптовий рух повітря підняв на площі такий пил, що дівчатам довелося закрити обличчя рукавами.

– Кааат!

Найманці вихопили мечі, іншими руками розсипаючи пісок, який витягли з кишень; клинки зробились легкими, як дерево. Солдати зробили по кілька випадів.

– Сліпееець!

Катаріна швидко закрила очі, щоб захистити їх від яскравого спалаху, який мав засліпити супротивника. Останні два ефекти були дещо вдосконаленою спадщиною від мудреців домініканського ордену.

Муштра тривала ще деякий час, під час якої піднесення дівчини зростало. Елітний підрозділ був дисциплінованим і ефективним. Згодом Руперт вирішив, що вже досить їх втомив.

– Ви повинні бути готові до маршу протягом півгодини! І якщо якийсь хуй не вспіне, він запам'ятає мене на все життя! Пиздуйте до казарм!

Етероманти рушили до будівель, а герцог обернувся й глибоко вклонився дівчатам. Бланшфлер радісно заплескала в долоні.

– Це неймовірно вражає, Руперт, – сказала Катаріна, коли молодий чоловік простягнув їй руку, і вони попрямували до замку. – Думаю, вони будуть непереможними.

– Хотілося б, повір мені, – насупився молодий офіцер, – але непереможних солдатів не буває. Те, що вони гарно виглядають на плацу, не означає, що вони однаково добре діятимуть у бою. Багато з них ніколи нікого не вбивав. Я намагався поставити в перші ряди вбивць і найманців, але це ще не гарантія. Крім того, вони будуть абсолютно беззахисні перед кавалерійською атакою. Як я вже згадував, мені знадобиться…

–  …постійний супровід не менше трьох рот пікінерів, так, ти це сто разів казав, а я сто разів відповідала, що ти їх отримаєш.

– До того, мене турбує постачання реагентів. Це рідкісні речі, їх було важко дістати навіть тут, а в глибині країни було б ще гірше.

– Намагаюся заповнити склад. Не варто хвилюватися заздалегідь.

– Тривога про запаси є найважливішим елементом будь-якої хорошої стратегії.

Вони дійшли до кухні, де як раз сів обідати Еркісія.

– А як справи у наших бійців?– запитав іспанець.

– Чудово. Чи були якісь новини від Карла?

– Ніяких, мабуть, все йде за планом, шотландці вже повинні марширувати сюди. Вони будуть тут завтра, найпізніше післязавтра.