У перші дні по прибутті до Атен Дукареліс мешкав у готелі в центрі міста й це символізувало те, що до всієї ситуації він ставився як до тимчасової, перехідної — гостра політична криза, що завершується відновленням демократії. Він кілька разів спробував вийти на зв’язок з дружиною. Вони знову поговорили по телефону і, попри всі спроби відкараскатися, їхня спільна подруга зі студентських років, та, що вийшла заміж за адвоката, члена ПАСОК,
Стосунки Дукареліса та Антигони, з іншого боку, почали зав’ядати та слабнути, наче зрізана троянда в склянці з водою. Вони вже кілька разів гиркалися, ходили, не помічаючи одне одного. Порідшали їхні зустрічі, у цей час вона активно готувалася відправитися на навчання до Великобританії. Дукареліс знову опинився поміж двох берегів і течія явно тягнула в бік того, на якому була Марія. Він був готовий прибитися до нього, піджавши винувато хвоста. Вони все могли налагодити по-новому. Він знову співав би «Чорна коса й очі, лагідні, мов квіти в мого кохання», якби не втрутилися непередбачувані обставини, змінивши в кінці вересня хід усієї цієї історії.
Антигона сама прийшла до нього в готель. У його кімнаті клубочилися хмари тютюнового диму з пахощами черешні. Щось бубонів ввімкнутий телевізор задля ілюзії присутності когось, яка мала тамувати відчуття самотності. Спочатку повторення якоїсь американської мильної опери, потім відеокліпи, Бой Джордж співав, чому ти хочеш завдати мені болю, а Майкл Джексон лякав трилером. Вона оголосила, дивлячись йому прямо в очі, що перебуває на другому місяці вагітності. Вона й так про це здогадувалася, але хотіла впевнитися, і впевнилася, прийшла до нього одразу після гінеколога. Вона говорила з ним як зі шкільним забіякою, який наробив галасу й тепер стояв перед класом. Виголосила йому ультиматум у вигляді переданого до рук знімку УЗД, схожий на візантійський хрисовул[33]
. На світлині можна було помітити голівку та кінцівки. Сказала йому, що незалежно від його рішення, своє вона вже ухвалила. Дитину вона збереже. Доведеться відкласти на певний час плани щодо магістерки в Лондоні, щоб весь час приділити своїй дитині. Їхній дитині...Дукареліс деякий час невідривно дивився на світлину. Під час розмови він був незворушним і спокійним. Останні місяці на нього звалилося стільки всього, що годі було уявити, як щось може вибити його з колії. Він навчився контролювати емоції, який ураган не бушував би в його душі. Підвівся з крісла, зітхнув, закурив люльку й виглянув назовні. Задумався, що перед ним: справжнє життя чи вигадане? Яке з них справжнє, отут, у кімнаті, чи там, назовні, у русі натовпу? Внизу, на брудному тротуарі в брудному лахмітті сидів бородатий безхатько й жебракував. Автівки, мотоцикли, автобуси, пішоходи чекали на зелене світло. Хтось з нетерплюків чавив клаксон, сварився та жестикулював, хаос, крутоверть, божевільня. На розі продавець бубликів хапав закопченими щипцями свої кулурі та загортав, передаючи покупцям. Небо затягало хмарами, у повітрі відчувалася вологість, Атени огортала осіння мряка впереміш зі смогом від автомобільних вихлопів. Усе віщувала початок злив. Як дивно все змінюється в цьому житті!?