Смерть лорда Еджвера

— Вона замовила її листом і відправила по неї Елліс, свою покоївку. Природно, що Елліс просто забрала пакунок, за який заплатила. Вона не знала, що всередині. Також, леді Еджвер позичила в Елліс пенсне, щоб краще вдалося перевтілення у місіс ван Дюсен. Вона забула про нього й залишила в сумочці Карлотти Адамс — її єдина помилка.

О, і враз до мене дійшло, до мене дійшло, коли я стояв посеред дороги. З боку водія автобуса було неввічливо сказати мені всі ті слова, та воно того варте. Елліс! Пенсне Елліс. Елліс забрала скриньку з Парижа. Елліс, то й відповідно Джейн Вілкінсон. Можливо, леді Еджвер позичила в своєї покоївки ще дещо, крім пенсне.

— Що?

— Ножик для мозолів…

Мороз пробіг у мене поза спиною.

На мить запала тиша.

Тоді Джепп запитав із дивною надією у голосі:

— Це правда, мсьє Пуаро?

— Правда, mon ami.

Далі заговорив Браян Мартін, слова пролунали дуже типово для нього.

— Слухайте, — невдоволено сказав він, — а що зі мною? Чому ви покликали мене сюди сьогодні? Чому налякали мене до смерті?

Детектив холодно глянув на нього.

— Щоб покарати вас, мсьє, за нахабство! Як ви сміли гратися з Еркюлем Пуаро?

Тоді Дженні Драйвер засміялася і ніяк не могла спинитися.

— Так тобі й треба, Браяне, — нарешті сказала вона. Потім звернулася до Пуаро. — Я страшенно рада, що це не Ронні Марш. Він завжди мені подобався. І я рада, рада, рада, що смерть Карлотти не залишиться безкарною! Щодо Браяна, мсьє Пуаро, я хочу вам дещо повідомити. Я планую вийти за нього. І якщо він думає, що зможе одружуватися й розлучатися кожні два-три роки, як це роблять у Голлівуді, це буде найбільшою помилкою його життя. Він одружиться зі мною назавжди.

Пуаро дивився на неї, на її рішуче підборіддя і вогняно-руде волосся.

— Дуже можливо, мадемуазель, — промовив він, — що так і буде. Я вже говорив, що у вас вистачить духу на все. Навіть на шлюб із «кінозіркою».

Розділ тридцять перший Останній лист

Через кілька днів мене раптово викликали до Аргентини. Тому я більше ніколи не бачив Джейн Вілкінсон, але читав у газетах про її судовий процес і вирок. Несподівано, принаймні то було несподівано для мене, вона цілковито зламалася, коли зіткнулася з правдою. Поки вона могла пишатися своїм розумом і грати свою роль, Джейн не припускалася помилок, але щойно самовпевненість покинула її, оскільки її викрили, вона стала такою ж незугарною, як дитина, яку зловили на брехні. На перехресному допиті вона зовсім здалася.

Отож, як я говорив раніше, саме на тому званому обіді я востаннє бачив Джейн Вілкінсон. Та щоразу, коли згадую її, завжди бачу той самий образ — у номері готелю «Савой» леді Еджвер приміряє дорогий чорний одяг із серйозним зосередженим обличчям. Я переконаний, то була не гра. Це було абсолютно природно. Її план удався, і ні докори сумління, ні сумніви не хвилювали її. Також, я переконаний, вона ніколи не відчувала каяття за три вчинені вбивства.

Я додаю лист, який вона розпорядилася надіслати Пуаро після своєї смерті. Гадаю, він свідчить, якою безсовісною була ця вродлива жінка.

Шановний мсьє Пуаро,

Я довго про це думала і вирішила, що хотіла б написати про все для Вас. Я знаю, що іноді Ви публікуєте звіти своїх справ. Та не пригадую, щоб Ви колись опублікували документ, написаний самим злочинцем. Також я дуже хотіла б, щоб усі дізналися, як саме я зробила все це. Я й досі вважаю, що все було надзвичайно добре сплановано. І якби не Ви, усе було б добре. Я трохи сердита через це, але, гадаю, Ви не могли інакше. Я впевнена, якщо відправлю Вам цього листа, Ви оприлюдните його. Правда ж? Я хотіла б, щоб мене пам’ятали. І я таки вважаю себе унікальною людиною. Тут усі так вважають.

Усе почалося в Америці, коли я познайомилася з герцогом Мертонським. Я одразу ж зрозуміла, що він одружиться зі мною, лише якщо я стану вдовою. На жаль, у нього якісь дивні забобони щодо розлучення. Я намагалася переконати його, але це нічого не дало. І мені довелося бути дуже обережною, бо він дуже ексцентрична людина.