Сміттяр

 - Та ну! Щороку тисячі людей вирушають на орбіту як туристи, і нічого з ними не трапляється. Літаки розбиваються набагато частіше, ніж космічні кораблі. Он на Місяці вже взагалі спа-курорт відкрили для любителів екзотичного відпочинку...

 - Ти маєш летіти не на Місяць, а до того клятого Апофісу, я на ваших факультативах скільки про нього наслухалася, що як тепер це все забути? А раптом він вибухне?

 - З якого дива йому вибухати? Поллі, це не бомба і не граната, а просто велика каменюка. Летить собі, та й летить. І невже ти думаєш, що ми будемо до нього занадто наближатися? Наш корабель всього лише виведе на орбіту "трактора", а вже той робитиме свою роботу. Вчені будуть просто спостерігати з безпечної відстані і керувати його пересуванням. А я взагалі на все це дивитимуся, як глядач. Це абсолютно безпечний політ, можна сказати, просто прогулянка.

 - Ага, а як щось піде не так, і  гравітація подіє не лише на астероїд, але й на ваш корабель? Якщо вас закине кудись далеко, в інший вимір, як у тому серіалі про "Кристал"?

 - Поллі, та то фантастичний фільм! Ти б ще "Армагеддон" у приклад навела... Заспокойся і не накручуй себе...

 - А якби я попросила тебе вибрати щось одне - політ чи мене? Що для тебе було б важливішим? - з викликом спитала дівчина.

Ерік якусь мить помовчав, дивлячись на неї.

 - Ти важливіша, - промовив спокійно. - Але ж, звісно, ти не поставиш мене перед таким вибором? Адже я мріяв про цей політ усе своє життя...

Поллі сердито пирхнула:

 - Лети, куди хочеш, роби, що хочеш! Всі ви, чоловіки, з одного тіста... Думаєте лише про себе!

 Вона навіть підвелася зі стільця, наче збиралася піти геть. Проте Ерік устиг спіймати її за руку і посадовити собі на коліна. Дівчина ще трохи попротестувала, але потім обняла його за шию та поцілувала.

 - Я люблю тебе, Еріку, пам'ятай про це, - прошепотіла йому на вухо.

 - Я теж тебе люблю. Все буде добре, ось побачиш, - так само пошепки відповів хлопець.

У цей час з-за сусіднього столику почулися оплески.  Поллі повернула голову і швидко встала з Ерікових колін. Вона побачила свою  однокласницю Крістіну. Та сиділа поруч із якимось бритоголовим хлопцем та була вже трохи "під градусом". Крістіна тримала в руці смартфон та фотографувала їх з Еріком.

 - Як мило, Поллі! -  вигукнула Крісті. - Ви така гарна парочка! Я розміщу ваше фото у своєму блозі!

 - Видали його, Крісті, - прошипіла Поллі. - Це приватне життя, між іншим! Селфися сама, скільки влізе, а мене не смій ніде викладати.

 - Ну добре вже, не злися, - Крістіна махнула їм рукою. - Ні, то й ні. Подумаєш, "зірки" знайшлися...

 - Ходімо звідси, - Поллі узяла Еріка за руку. - Давай підемо до тебе, кіно якесь подивимось.

 - А що, це гарна ідея, - приємне передчуття власне не самого перегляду фільму, а того, чим цей перегляд неминуче закінчиться, змусило Еріка посміхнутися.  "Яке прекрасне це життя". - подумав він.

***

Коли вже вони були вдома і  ліниво лежали в ліжку, увімкнувши якусь романтичну комедію, Поллі раптом  згадала, що до неї увесь день ніхто не телефонував.

 - Аж дивно. - сказала вона. - Що з моїм телефоном? Зазвичай він просто розривається. Від клієнтів немає відбою, всі хочуть красивий мейк. А це за цілісінький день жодного дзвінка.

Вона  дістала з сумочки, що лежала на підлозі, смартфон і побачила темний екран.

 - О, то він розрядився... Чорт, там, мабуть, мене всі шукають...

 - Та забий, - промовив Ерік. - Маєш же ти колись відпочивати...

 - Зараз, я тільки прогляну дзвінки та повідомлення, чи не було чогось важливого -  і вимкну його знову...

Вона швиденько під'єднала смартфон до зарядного пристрою та ввімкнула його.

 - Так, нічого серйозного, усе може почекати... А це що? Бляха, я ж казала Крістіні, щоб видалила ті дурні фотки! А вона не тільки виклала їх в інтернеті, а ще й мене тегнула. Я її вб'ю!

 - Та не злися так, нічого страшного в цих фотках немає, - Ерік заглянув через її плече. - Приховай їх зі свого життєпису, та й усе.

На одному фото Поллі стояла поряд зі столом, а Ерік тримав її за руку. На іншому ж - вона сиділа в нього на колінах, а їхні губи злилися в поцілунку. Крістіна ще й підписала свою публікацію  - "Солодка парочка" та наставила купу смайликів-сердечок.

 - Ні, я їй це так не подарую, - бурмотіла Поллі, видаляючи фото зі своєї сторінки у "Фейсбуці". Потім її погляд упав на іконку месенджера, де червонів значок про непрочитане повідомлення.

Поллі відкрила його і якусь мить здивовано витріщалася на екран.

 - Що там іще? - нетерпляче покликав її Ерік. - Кидай того телефона та йди, нарешті, сюди!

- Чекай, - Поллі махнула рукою. - Ти мені годину тому щось писав у месенджер?

 - А навіщо? - тепер уже настала черга Еріку здивовано підняти брови. - Ми ж усю другу половину дня провели разом...

 - Тоді я нічого не розумію... Ти ж мені завжди пишеш із профілю Теда?

 - Звісно, а як може бути інакше?

 - А отак! - вона тицьнула смартфон йому під самий ніс.

Ерік прочитав: "Ерік Пітерсон - 14.11 ( 16.30) повідомлення видалене."

42