Спіймай дзен життя. Японські практики, що ведуть до спокою та радості

Поласувавши опалими фруктами, предки саджали насіння в землю. Прокльовувалися паростки, їжі ставало вдосталь, уже не було необхідності красти чужі щедроти.

Можна сказати, що саме завдяки цій традиції японцям притаманні вроджений спокій та вміння чекати слушного моменту, а також допомагати одне одному.

Уважно спостерігайте за природою. Дослухайтеся до її голосу й живіть у гармонії з ритмами природи. Це розвиває почуття глибокого споглядання, котре допомагає зрозуміти, що слід робити далі.

Коли не все гаразд на роботі чи в міжособистісних стосунках, можна з головою поринути в пошук рішення.

Проте бувають випадки, коли краще дочекатися слушної нагоди.

57. Цінуйте зв’язок з речами

Усвідомте розкіш не мати нічого

  Цінуючи речі, ви цінуєте себе.

Навіть якщо у вас уже є комп’ютер, з появою нової моделі вам кортить її мати. Навіть коли вашій машині лише три роки, ви хочете замінити її на новішу. Бажання саме себе розпалює, а розум опиняється в полоні безмежної жадібності. Щастям це не назвеш.

Не нехтуйте речами, які довкола вас. Почніть їх цінувати. Є щось особливе, що поєднує вас з ними, причина, з якої ви їх придбали. Ретельно про них дбайте; піклуйтеся так, ніби вони найкращі.

Можливо, ви цілком обдумано вирішили, що хочете мати машину. Ви старанно працюєте, щоб назбирати на неї гроші. У цьому немає нічого поганого. Найважливіше: ставитися до неї бережливо, щойно вона у вас з’явиться.

Думайте про власні речі як про частину себе. Важко знайти людину, котра б не дбала про себе. Придбавши якусь річ, одразу почніть про неї піклуватися, це пробудить любов до неї. Найважливіше — ваше ставлення до власного майна.

Користуйтеся однією й тією ж річчю роками, навіть десятиліттями. Проведений з нею час подарує радість. Поміркуйте над зв’язком між людиною та речами. Піклуйтеся і про тих, і про інших так, як ви піклуєтеся про себе.

58. Спробуйте просто побути серед тиші природи

Знайдіть час уважно поглянути на себе

  Чому, коли заходите в сад, вам несвідомо хочеться сісти.

Храми в містах Кіото й Нара приваблюють чимало відвідувачів. Їхні сади налічують сотні років. Коли ми їх бачимо, нам автоматично хочеться сісти. І хоча можемо милуватися садами стоячи або ж прогулюючись, у нас чомусь виникає бажання сісти. Сидіння заохочує до розмірковувань.

Думки кожної людини різняться, та завітавши до саду, деякі з нас розмірковують саме над ним. Ці думки несуть нас за сотні років, і ми насолоджуємося тихими діалогами людей, які створили цей сад.

У спокої споглядання прагнемо знайти сенс власного існування. Це можливість переоцінити своє повсякденне життя.

Важливо знаходити час на споглядання. Для цього не треба їхати до Кіото чи Нари — цілком згодяться сад, храм або церква у вашій окрузі.

Спробуйте просто посидіти й поговорити з природою.

59. Звільніть голову

Усвідомте, які органи чуття стимулюють

  Робіть не більше, а менше.

Звільнивши думки, ми переходимо у стан небуття. Він у світі дзен зветься «мушірйо», або ж «за межами мислення». Це стан, коли ми нічого у собі не тримаємо.

Очистіть голову та підніміть її до неба — ви побачите, як там пливуть хмари. Звільніть мозок від інших думок і уважно послухайте — усе довкола є переплетінням різноманітних звуків природи: спів дрібних пташок, шелест вітру в опалому листі тощо.

Навіть якщо ви у місті, там усе одно багато звуків і ароматів, які пробуджують природу. Вбирайте якомога більше світу природи. Це допоможе відчути, що ви — його частина.

От, наприклад, краплини дощу з хмар, які ви бачили в небі, падають у річку або перетворюються на ґрунтові води і, зрештою, стають вашою питною водою. Це саме та мить, коли ви відчуваєте, наскільки тісно все пов’язане між собою у природі.

Якщо ви постійно заклопотані, обов’язково знайдіть час, аби звільнити голову.

Присвятіть хоча б кілька хвилин практиці мушірйо, облиште розмисли й не думайте ні про що. Вас, імовірно, здивує, наскільки вона заспокоює розум і наповнює тіло потужною енергією.

60. Насолоджуйтеся дзенським садом

Відчуйте, як у нього проникає «дзен-розум»

  Дзенські сади лікують.

Завітавши до стародавнього японського міста, ми отримуємо нагоду помилуватися садами дзенських храмів.

У буквальному сенсі всі сади дзен-буддійських храмів можна вважати дзенськими садами.

Хоча це не зовсім так.

Чому? Візьмімо, наприклад, дзенський живопис.

Погляньмо на тушеву картину відомого японського художника, на якій зображений Бодгідгарма. Якою б не була розкішною картина, стверджувати, що це дзенський живопис, неправильно.