Я намагаюся цим сказати, що дзенські сади, як і дзенський живопис, мають конкретно визначену форму. Вони є беззаперечним вираженням майстерності Творця, Який володіє дзенським мисленням, котре також називають розумом Будди.
Перш ніж оволодіти розумом Будди, необхідно чимало часу присвятити практикам дзен-буддизму. Лише у стані дзен можна виразити унікальну красу уявного пейзажу в дзенському саду чи живописі. Вони випромінюють свободу, яка зцілює розум.
Замість того щоб споглядати лише поверхневу красу дзенського саду, спробуйте осягти закладений у ньому дзенський розум. Щойно ви станете єдиним цілим з садом, час плинутиме непомітно. Що більше ви цінуватимете закладені у сад ідеї, то здоровішим буде ваш розум. Частина третя. 20 способів подолати непорозуміння й тривогу
61. Служіть людям
Звідки береться тривога?
Стан цілковитої ясності, необтяжений ані бажанням, ані прихильністю, — це стан «небуття», на якому найбільше наголошено у дзен-буддизмі.
Ця відсутність думок є основою вчення Будди, а також таких основних понять, як «мінливість» та «нематеріальність». Будда вчить, що людські страждання виникають, коли нам бракує знань про мінливість та нематеріальність.
Іншими словами, непорозуміння та хвилювання виникають через нас.
У мить, коли нас уводить в оману це сподівання, ми починаємо страждати.
Усе довкола впливає одне на одне.
Якщо ви справді вирішили стати щасливими, вам необхідно мати поруч людей, які також будуть щасливі. Саме так служіння іншим допомагає досягти власного щастя.
Не чіпляйтеся за переконання, котрим щось є чи має бути. Учіться відпускати. Це допоможе зробити інших щасливими.
Пам’ятайте про це, і життя даруватиме більше задоволення.
62. Викиньте «три отрути»
Пильно стежте за своїми бажаннями та гнівом і спробуйте зрозуміти природу речей.
У буддизмі є так звані три отрути. Їх не можна випити, бо йдеться про пристрасті, або ж мирські недуги. Вони є причиною людських страждань і не дозволяють досягти просвітлення.
Ці три отрути — жадоба, гнів і невігластво.
Коли нам дошкуляє жадібність, ми, придбавши бажану річ, усе одно хочемо більше. Злість змушує нас гніватися через найменші дрібниці, а щойно вона виникає, ми переносимо наш гнів на інших. Невігластво — це стан безрозсудності, нам бракує здорового глузду і знань, бракує освіти, хоча насправді нам не вистачає розуміння істинної природи речей, тобто природи Будди.
Доки ми дозволятимемо цим трьом отрутам брати над нами гору, доти не зможемо знайти спокій.
І навпаки: відкинувши геть три згадані отрути, або ж мирські недуги, зможемо жити вільно й щасливо.
Щойно ви помітили вплив на себе цих трьох отрут, спробуйте заспокоїти розум за допомогою дихання. Це не дозволить недугам одержати над вами контроль.
63. Розвивайте в собі відчуття вдячності
Кілька простих, сповнених тепла слів.
Коли запитують: «Як справи?» — японці відповідають: «Окаґесама де», тобто «Усе гаразд, дякувати Богу».
Це трапляється повсякчас, і мені здається, що такий обмін привітаннями — прекрасний, вельми японський.
Людина не може прожити сама без прихильності інших. Ми потребуємо їхньої підтримки й крокуємо далі життям завдяки саме їм. Хоч як це очевидно, ми все одно про таке забуваємо. І що більше забуваємо, то більше мусимо виражати ці почуття у словах.
«Доброго ранку» японською звучить «охайо ґодзаймас», що дослівно означає «рано». Цим виразом японці прагнуть сказати: «Зараз рано, ми зустріли цю мить у щасті, тож давайте продовжувати прагнути кращого».
Є ще одне японське слово «ітадакімасу», яке кажемо за столом. Ним дякуємо за страву, яку будемо споживати. Цими словами ми також виражаємо вдячність людям, котрі її для нас приготували. Незалежно від того, чи то риба, чи овочі, їжа містить у собі життя. Це життя надає нам сил й енергії жити далі. Ми дуже за це вдячні. «Ітадакімасу» передає всі ці почуття.
Ці прості слова настільки знайомі, що ми їх уживаємо не замислюючись, але вони містять глибоке значення й почуття.
64. Не розповідайте, а показуйте, як себе відчуваєте
Зрозумійте, що криється в «учімідзу»[5]