«Непохитний навіть перед вісьмома вітрами».
Слова важливі.
Та ще важливіше — не піддаватись їхньому впливові.
На роботі чи у повсякденному житті бувають миті, коли ранять звернені до нас слова. Навіть якщо інший намагається підбадьорити, людині, до якої звертаються, ці слова можуть видатися жорстокими й грубими. Єдине образливе чи просто необережне слово від колеги може поранити сильніше, ніж меч.
Але негативні коментарі треба швидко забувати. Цього можна досягти завдяки вмінню «не звертати уваги».
Кажуть, що розум дзен «непохитний навіть перед вісьмома вітрами». Ми прагнемо залишатися незворушними незалежно від обставин, — ба більше, не втрачаємо спокою і почуття гумору.
Звільніться від прихильностей. І не чіпляйтеся за слова. Навіть якщо відчуваєте у стосунках напругу, не прив’язуйтеся до слів, спробуйте тримати їх на відстані.
Це і є мудрістю Будди.
Для того щоб жити вільно, мусимо звільнити наш розум.
73. Не думайте категоріями вигоди та збитків
Із деякими людьми ми ладнаємо, а з деякими — ні.
Нічого не вдієш: у нас усіх є слабкості. Так уже трапляється, що слова або вчинки інших, навіть якщо вони не хотіли нас образити чи поранити, зрештою нас ранять або викликають роздратування. Майже стовідсотково, що ви знаєте людину, яка впливає на вас саме так.
І звідкіля таким людям відомо, як зачепити нас за живе?
Дозвольте мені швиденько пояснити поняття «ісікі», тобто «свідомість» з погляду дзенського вчення.
Ви вперше зустрічаєте людину, і в думках крутиться: «Ой, а вона нічогенька» чи «Здається, з ним ми поладнаємо». Це стосується «і», першого в слові «ісікі» ієрогліфа, що означає «розум» або «серце».
А як щодо другого ієрогліфа «сікі»? Він означає судження про цінність іншого. «Він може посприяти моїй кар’єрі» або «Цей хлопець — марна трата часу». Що більше ми робимо суджень, то більше проявляються наші слабкості.
У сотні різних людей буде сотня міркувань і суджень. Замість того щоб мислити категоріями вигоди чи збитків або ж міркувати про корисність тієї чи іншої людини, спробуйте зосередитися на їхній відповідності та сумісності. Це допоможе зробити стосунки менш напруженими.
74. Не потрапте в пастку слів
Співчутливо ставтеся до слів інших.
Почуття не завжди можна передати словами. Деяким людям важко пояснити те, що вони відчувають.
Саме тому ми наділені вмінням читати почуття інших.
У дзен-буддизмі є вислів «ненґе мішо». Він відсилає нас до коана[7] про Будду. Якось Будда проповідував своїм учням дхарму. Не мовивши ні слова, він тримав у руці лише квітку й легенько усміхався. Учні не могли зрозуміти, що відбувається, і лише один з присутніх, Махакашьяпа, усміхнувся у відповідь. Він зрозумів значення безмовного жесту Будди, осягнув дхарму й став одним з учнів Будди.
Звісно, намагатися передавати почуття словами — важливо, точнісінько так, як і вміти уважно слухати інших.
Та ми не маємо забувати про головне, потрапляючи в тенета слів. Потрібно не лише слухати, що кажуть інші, а й співчутливо ставитися до їхніх почуттів.
75. Не переймайтеся думкою інших
Рішучість — уміння довіряти собі.
Композиція каменів відіграє центральну роль у дзенських садах. Камені можна компонувати безліччю способів, щоб створити мікрокосмос, зобразити символ чи абстракцію. Пейзажі, котрі я створив як проектувальник саду, бувши дзенським монахом, є відображенням мого душевного стану. Саме тому елементи дзенського саду так гармонійно поєднані один з одним.
Власне, виконати самому роботу, якою займаюся, мені не під силу. Великі камені й дерева треба перевозити. Також необхідно мати різноманітні інструменти, ба більше, це командна робота.
Перш ніж закінчити будівництво саду, мені потрібно скористатися руками багатьох людей.
Та з власного досвіду можу сказати: якщо я надто переймаюся думкою команди, мені стає важко завершити сад так, щоб він став відображенням моїх думок.
Яким би дивним це не здавалося, та що менше людей залучено до розміщення каменів, то простіше їх вишикувати.
А коли настає час нанести «останні штрихи», найкраще зробити це самостійно.
Рішучість
76. Вірте
Знайдіть ключі до життя в історіях старших за віком людей.
Люди, які володіють тим, що зветься вірою, тобто пізнали сутність життя, ніколи не відчують розчарування.
Але як ми приходимо до віри?
Її можна навчитись у наставників довкола вас.