Читаем Спіймай дзен життя. Японські практики, що ведуть до спокою та радості полностью

Цей вислів використовують, щоб описати, як пташеня вилупляється з яйця. У першій частині вислову йдеться про маля, котре прокльовує шкаралупу зсередини, а в другій — про дорослу пташку, яка, почувши дитинча, починає клювати шкаралупу ззовні, щоб допомогти йому з’явитися на світ.

Це непроста ситуація. Якщо доросла пташка розіб’є шкаралупу до того, як повністю сформується пташеня, воно помре. Тому вона повинна уважно дослухатися, чи почало дитинча прокльовуватися зсередини, й вирішити, коли треба обережно прокльовувати ззовні, щоб допомогти пташеняті розбити яйце.

Іншими словами, «соттаку додзі» — це пошук ідеального моменту для обох.

Не будемо детально пояснювати, як цей вислів пов’язаний з вихованням дітей, але він несе в собі глибше значення.

Навчаючи того чи іншого співробітника, не слід на нього надто сильно напосідати, але не варто й давати йому перепочинок. Якщо ж учень — це ви, вашим завданням є сповістити про свою готовність рухатися далі.

Найкращі результати отримують, коли годинники обох сторін налаштовані й синхронізовані один з одним.

<p>69. Позбудьтеся потреби подобатися всім</p>

Це стосується навіть дзенських ченців

  Не дозвольте впіймати себе в тенета; не будьте упередженими; не метушіться.

Міжособистісні стосунки можуть бути складними. Хоч як би ви старалися, важко залишатися неупередженим до всіх. Навіть ченці у дзенському храмі не завжди ладять між собою.

Немає сенсу казати собі: «Я спробую поладнати з цією людиною» або «Я краще її пізнаю». Прагнення налагодити з кимось тісніші стосунки чи затоваришувати може завадити вам. Ви потрапите в тенета потреби подобатись іншим. Це тільки посилить напругу.

Не дозвольте впіймати себе в тенета; не будьте упередженими; не метушіться. Чому б не відпустити банальні прихильності й не заспокоїтись? Я не раджу вам перейти на бік несхвалення, проте водночас не надто переймайтеся тим, щоб сподобатись іншим.

Коли квітка цвіте, метелик сам її знаходить. Коли дерева у цвіту, пташки самі злітаються на їхні гілки, а коли листя в’яне й опадає, птахи розлітаються.

Людські стосунки нічим не відрізняються.

<p>70. Не діліть усе на погане й хороше</p>

Йдеться про компроміс

  Якщо бачити лише чорне та біле, губиться краса сірого.

Буддизм — надзвичайно «терпима» релігія.

Буддисти не ділять усе на чорне та біле. Деякі речі білі, деякі чорні, а між ними є різноманітні відтінки сірого. У серці буддизму — неупереджений дух, це тісно пов’язано з тим, як релігія укорінилася в Японії.

Із давніх-давен у Японії сповідували синто[6], та одного разу сюди з Китаю «прийшло» буддійське вчення. Замість того щоб протиставляти синто буддизмові, японці вирішили, що ці дві релігії можуть співіснувати.

Згідно з концепцією «гонджі суіджаку», боги синто є проявом буддійських божеств, котрі утворюють єдине ціле. Це втілення божества зветься «ґонґен», саме йому поклоняються в місцевих синтоїстських храмах.

На перший погляд може здатися, що подібне вірування ні до чого не зобов’язує, але саме воно є відмінним прикладом японської мудрості. Це компромісний спосіб змусити дві сторони мирно співіснувати.

Не треба ділити все на «правильне» та «неправильно», чорне чи біле.

Замість того щоб примикати на той чи на інший бік, доцільно пошукати компроміс; це — найкращий вихід.

<p>71. Почніть бачити речі такими, якими вони є</p>

У ненависті та любові однакова природа

  Найкращий спосіб уникнути прихильності чи відрази.

Стосунки на роботі часто складаються непросто. Хтось скаже: «У всьому винний мій підлеглий» або «Якби ж у мене був інший керівник…» Нам здається, що нам жилося б краще, якби ми ніколи не стріли деяких наших колег, та якщо це люди, з котрими доводиться працювати, нічого іншого не залишається.

Про міжособистісні конфлікти можна говорити нескінченно.

Мусо Сосекі, відомий як «засновник дзенських садів», якось мовив от що: «Найбільшим благом дзен-буддизму є: під час життєвих злетів та падінь не захистити від прикрощів або ж прибільшити радість, а скерувати людей на шлях істини, де немає ані злетів, ані падінь». Це означає, що поминальна служба по затятому ворогові або зізнання у скоєному може перетворити погану справу на добру.

Іншими словами, у горя і щастя сутність однакова. Ненависть та любов нічим, власне, не відрізняються.

То що ж є їхньою природою? Якщо коротко, це ваш розум. Те, чому ми надаємо перевагу, прихильність та відраза — усе продукт наших думок. У дзен-буддизмі кажуть: «Після досягнення просвітлення немає ні прихильності, ні відрази». Коли ми бачимо речі такими, якими вони є, наші пристрасті зникають.

<p>72. Навчіться відокремлюватися</p>

«Не звертайте уваги» —

Перейти на страницу:

Похожие книги

Вперед в прошлое!
Вперед в прошлое!

Мир накрылся ядерным взрывом, и я вместе с ним.По идее я должен был погибнуть, но вдруг очнулся… Где?Темно перед глазами! Не видно ничего. Оп — видно! Я в собственном теле. Мне снова четырнадцать, на дворе начало девяностых. В холодильнике — маргарин «рама» и суп из сизых макарон, в телевизоре — «Санта-Барбара», сестра собирается ступить на скользкую дорожку, мать выгнали с работы за свой счет, а отец, который теперь младше меня-настоящего на восемь лет, завел другую семью.Отныне глава семьи — я, и все у нас будет замечательно. Потому что возраст — мое преимущество: в это лихое время выгодно, когда тебя недооценивает враг. А еще я стал замечать, что некоторые люди поддаются моему влиянию.Вот это номер! Так можно не только о своей семье, обо всем мире позаботиться и предотвратить глобальную катастрофу!От автора:Дорогой читатель! Это очень нудная книга, она написана, чтобы разрушить стереотипы и порвать шаблоны. Тут нет ни одной настоящей перестрелки, феерического мордобоя и приключений Большого Члена во влажных мангровых джунглях многих континентов.Как же так можно? Что же тогда останется?..У автора всего-навсего есть машина времени. Прокатимся?

Вадим Зеланд , Денис Ратманов

Самиздат, сетевая литература / Самосовершенствование / Попаданцы / Эзотерика
Мсье Гурджиев
Мсье Гурджиев

Настоящее иссследование посвящено загадочной личности Г.И.Гурджиева, признанного «учителем жизни» XX века. Его мощную фигуру трудно не заметить на фоне европейской и американской духовной жизни. Влияние его поистине парадоксальных и неожиданных идей сохраняется до наших дней, а споры о том, к какому духовному направлению он принадлежал, не только теоретические: многие духовные школы хотели бы причислить его к своим учителям.Луи Повель, посещавший занятия в одной из «групп» Гурджиева, в своем увлекательном, богато документированном разнообразными источниками исследовании делает попытку раскрыть тайну нашего знаменитого соотечественника, его влияния на духовную жизнь, политику и идеологию.

Луи Повель

Биографии и Мемуары / Документальная литература / Самосовершенствование / Эзотерика / Документальное
21 урок для XXI века
21 урок для XXI века

«В мире, перегруженном информацией, ясность – это сила. Почти каждый может внести вклад в дискуссию о будущем человечества, но мало кто четко представляет себе, каким оно должно быть. Порой мы даже не замечаем, что эта полемика ведется, и не понимаем, в чем сущность ее ключевых вопросов. Большинству из нас не до того – ведь у нас есть более насущные дела: мы должны ходить на работу, воспитывать детей, заботиться о пожилых родителях. К сожалению, история никому не делает скидок. Даже если будущее человечества будет решено без вашего участия, потому что вы были заняты тем, чтобы прокормить и одеть своих детей, то последствий вам (и вашим детям) все равно не избежать. Да, это несправедливо. А кто сказал, что история справедлива?…»Издательство «Синдбад» внесло существенные изменения в содержание перевода, в основном, в тех местах, где упомянуты Россия, Украина и Путин. Хотя это было сделано с разрешения автора, сравнение версий представляется интересным как для прояснения позиции автора, так и для ознакомления с политикой некоторых современных российских издательств.Данная версии файла дополнена комментариями с исходным текстом найденных отличий (возможно, не всех). Также, в двух местах были добавлены варианты перевода от «The Insider». Для удобства поиска, а также большего соответствия теме книги, добавленные комментарии отмечены словом «post-truth».Комментарий автора:«Моя главная задача — сделать так, чтобы содержащиеся в этой книге идеи об угрозе диктатуры, экстремизма и нетерпимости достигли широкой и разнообразной аудитории. Это касается в том числе аудитории, которая живет в недемократических режимах. Некоторые примеры в книге могут оттолкнуть этих читателей или вызвать цензуру. В связи с этим я иногда разрешаю менять некоторые острые примеры, но никогда не меняю ключевые тезисы в книге»

Юваль Ной Харари

Обществознание, социология / Самосовершенствование / Зарубежная публицистика / Документальное