Цей вислів використовують, щоб описати, як пташеня вилупляється з яйця. У першій частині вислову йдеться про маля, котре прокльовує шкаралупу зсередини, а в другій — про дорослу пташку, яка, почувши дитинча, починає клювати шкаралупу ззовні, щоб допомогти йому з’явитися на світ.
Це непроста ситуація. Якщо доросла пташка розіб’є шкаралупу до того, як повністю сформується пташеня, воно помре. Тому вона повинна уважно дослухатися, чи почало дитинча прокльовуватися зсередини, й вирішити, коли треба обережно прокльовувати ззовні, щоб допомогти пташеняті розбити яйце.
Іншими словами, «соттаку додзі» — це пошук ідеального моменту для обох.
Не будемо детально пояснювати, як цей вислів пов’язаний з вихованням дітей, але він несе в собі глибше значення.
Навчаючи того чи іншого співробітника, не слід на нього надто сильно напосідати, але не варто й давати йому перепочинок. Якщо ж учень — це ви, вашим завданням є сповістити про свою готовність рухатися далі.
Найкращі результати отримують, коли годинники обох сторін налаштовані й синхронізовані один з одним.
69. Позбудьтеся потреби подобатися всім
Не дозвольте впіймати себе в тенета; не будьте упередженими; не метушіться.
Міжособистісні стосунки можуть бути складними. Хоч як би ви старалися, важко залишатися неупередженим до всіх. Навіть ченці у дзенському храмі не завжди ладять між собою.
Немає сенсу казати собі: «Я спробую поладнати з цією людиною» або «Я краще її пізнаю». Прагнення налагодити з кимось тісніші стосунки чи затоваришувати може завадити вам. Ви потрапите в тенета потреби подобатись іншим. Це тільки посилить напругу.
Не дозвольте впіймати себе в тенета; не будьте упередженими; не метушіться. Чому б не відпустити банальні прихильності й не заспокоїтись? Я не раджу вам перейти на бік несхвалення, проте водночас не надто переймайтеся тим, щоб сподобатись іншим.
Коли квітка цвіте, метелик сам її знаходить. Коли дерева у цвіту, пташки самі злітаються на їхні гілки, а коли листя в’яне й опадає, птахи розлітаються.
Людські стосунки нічим не відрізняються.
70. Не діліть усе на погане й хороше
Якщо бачити лише чорне та біле, губиться краса сірого.
Буддизм — надзвичайно «терпима» релігія.
Буддисти не ділять усе на чорне та біле. Деякі речі білі, деякі чорні, а між ними є різноманітні відтінки сірого. У серці буддизму — неупереджений дух, це тісно пов’язано з тим, як релігія укорінилася в Японії.
Із давніх-давен у Японії сповідували синто[6], та одного разу сюди з Китаю «прийшло» буддійське вчення. Замість того щоб протиставляти синто буддизмові, японці вирішили, що ці дві релігії можуть співіснувати.
Згідно з концепцією «гонджі суіджаку», боги синто є проявом буддійських божеств, котрі утворюють єдине ціле. Це втілення божества зветься «ґонґен», саме йому поклоняються в місцевих синтоїстських храмах.
На перший погляд може здатися, що подібне вірування ні до чого не зобов’язує, але саме воно є відмінним прикладом японської мудрості. Це компромісний спосіб змусити дві сторони мирно співіснувати.
Не треба ділити все на «правильне» та «неправильно», чорне чи біле.
Замість того щоб примикати на той чи на інший бік, доцільно пошукати компроміс; це — найкращий вихід.
71. Почніть бачити речі такими, якими вони є
Найкращий спосіб уникнути прихильності чи відрази.
Стосунки на роботі часто складаються непросто. Хтось скаже: «У всьому винний мій підлеглий» або «Якби ж у мене був інший керівник…» Нам здається, що нам жилося б краще, якби ми ніколи не стріли деяких наших колег, та якщо це люди, з котрими доводиться працювати, нічого іншого не залишається.
Про міжособистісні конфлікти можна говорити нескінченно.
Мусо Сосекі, відомий як «засновник дзенських садів», якось мовив от що: «Найбільшим благом дзен-буддизму є: під час життєвих злетів та падінь не захистити від прикрощів або ж прибільшити радість, а скерувати людей на шлях істини, де немає ані злетів, ані падінь». Це означає, що поминальна служба по затятому ворогові або зізнання у скоєному може перетворити погану справу на добру.
Іншими словами, у горя і щастя сутність однакова. Ненависть та любов нічим, власне, не відрізняються.
То що ж є їхньою природою? Якщо коротко, це ваш розум. Те, чому ми надаємо перевагу, прихильність та відраза — усе продукт наших думок. У дзен-буддизмі кажуть: «Після досягнення просвітлення немає ні прихильності, ні відрази». Коли ми бачимо речі такими, якими вони є, наші пристрасті зникають.
72. Навчіться відокремлюватися