Читаем Стихи Не Для Дам полностью

Ты богат, я очень беден;Ты прозаик, я поэт;Ты румян как маков цвет,Я как смерть и тощ и бледен.Не имея в век забот,Ты живешь в огромном доме;Я ж средь горя и хлопотПровожу дни на соломе.Ешь ты сладко всякий день,Тянешь вина на свободе,И тебе нередко леньНужный долг отдать природе;Я же с черствого куска,От воды сырой и пресной,Сажен за сто с чердакаЗа нуждой бегу известной.Окружен рабов толпой,С грозным деспотизма взором,Афедрон ты жирный свойПодтираешь коленкором;Я же грешную дыруНе балую детской модойИ Хвостова жесткой одой,Хоть и морщуся, да тру.

Вишня

Румяной зареюПокрылся восток,В селе за рекоюПотух огонек.Росой окропилисьЦветы на полях,Стада пробудилисьНа мягких лугах.Туманы седыеПлывут к облакам,Пастушки младыеСпешат к пастухам.С журчаньем стремитсяИсточник меж гор,Вдали золотитсяВо тьме синий бор.Пастушка младаяНа рынок спешитИ вдаль, припевая,Прилежно глядит.Румянец играетНа полных щеках,Невинность блистаетНа робких глазах.Искусной рукоюКоса убрана,И ножка собоюПрельщать создана.Корсетом прикрытаВся прелесть грудей,Под фартуком скрытаПриманка людей.Пастушка приходитВ вишенник густойИ много находитПлодов пред собой.Хоть вид их прекрасенКрасотку манит,Но путь к ним опасен —Бедняжку страшит.Подумав, решиласьСих вишен поесть,За ветвь ухватиласьНа дерево взлезть.Уже достигаетНаграды своейИ робко ступаетНогой меж ветвей.Бери плод рукою —И вишня твоя,Но, ах! что с тобою,Пастушка моя?Вдали усмотрела, —Спешит пастушок;Нога ослабела,Скользит башмачок.И ветвь затрещала —Беда, смерть грозит!Пастушка упала,Но, ах, какой вид.Сучок преломленныйЗа платье задел;Пастух удивленныйВсю прелесть узрел.Среди двух прелестныхБелей снегу ног,На сгибах чудесныхПастух то зреть мог,Что скрыто до времяУ всех милых дам,За что из эдемаБыл изгнан Адам.Пастушку несчастнуС сучка тихо снялИ грудь свою страстнуК красотке прижал.Вся кровь закипелаВ двух пылких сердцах,Любовь прилетелаНа быстрых крылах.Утеха страданийДвух юных сердец,В любви ожиданийСупругам венец.Прельщенный красою,Младой пастушокГорячей рукоюКоснулся до ног.И вмиг зарезвилсяАмур в их ногах;Пастух очутилсяНа полных грудях.И вишню румянуВ соку раздавил,И соком багрянымТраву окропил.

Дельвигу

Перейти на страницу:

Похожие книги

Марьина роща
Марьина роща

«Марьина роща» — первое крупное произведение журналиста. Материал для него автор начал собирать с 1930 года, со времени переезда на жительство в этот район. В этой повести-хронике читатель пусть не ищет среди героев своих знакомых или родственников. Как и во всяком художественном произведении, так и в этой книге, факты, события, персонажи обобщены, типизированы.Годы идут, одни люди уходят из жизни, другие меняются под влиянием обстоятельств… Ни им самим, ни их потомкам не всегда приятно вспоминать недоброе прошлое, в котором они участвовали не только как свидетели-современники. Поэтому все фамилии жителей Марьиной рощи, упоминаемых в книге, изменены, и редкие совпадения могут быть только случайными.

Василий Андреевич Жуковский , Евгений Васильевич Толкачев

Фантастика / Исторические любовные романы / Поэзия / Проза / Советская классическая проза / Ужасы и мистика
А листя падають...
А листя падають...

ДУША НАПОВНЕНА ПОЕЗІЄЮПереді мною перша поетична книжка Валентина Кудрицького, якій він дав назву "А листя падають". Таку назву він пояснює тим, що має солідний вік, і ця збірка стала його своєрідним творчим звітом перед самим собою /в першу чергу/ і перед читачем.Народився автор на Житомирщині серед мальовничої природи, яка надихнула його /як і його землячку -/Лесю Українку/ на поетичний лад, глибоко зачепивши ще в юності струни душі.Тому більшість його поезій присвячені найкращим людським почуттям /і в першу чергу/ любові до найсвятішого на світі - до Жінки.Струни його серця дзвенять таким ліризмом, глибиною щирості і правди. Манера його письма наближається до пісенно - народної творчості, а тому його поезія самобутня, без нашарувань впливу ззовні. Хоча в деяких інколи чути знайомі інтонації, зустрічаються вже знайдені поетичні образи.Але це лише збагачує його твори, не перекриваючи його світосприйняття.Поряд із ліричними творами автор пише гумористичні і сатиричні, в яких гостро відгукується на проблеми сьогодення. Серед них - байки, частівки, сатиричні куплети. І в них він яскраво демонструє майстерне володіння словом. Дістається в його гуморесках бюрократам, хапугам, ледарям і новоспеченим олігархам і всіляким прой дисвітам. В цій збірці є твори і з елементами еротики. Але автор в них не переступає межу дозволеного, дотримуючись моральних канонів. Історія багата на імена поетів, які не обійшли і цю грань творчості.А тепер читачеві хочу сказати, що автор не професійний поет. Свого часу він закінчив будівельний технікум і все життя працював на будовах України, Сибіру. І часто після праці біля багаття читав свої вірші товаришам, які називали його "наш поет".Життєвий досвід, зустрічі з поетами Павлом Тичиною, Володимиром Сосюрою, Сільвою Капутікян, Знайомство з Василем Симоненко, Станіславом Жуковським, Миколою Сингаївським та багатьма іншими допомогли йому сформувати власне світобачення, свою манеру письма, свій образний стиль. І хоча автор дав збірці назву з осінніми інтонаціями, душа його, як в юності молода, і струни серця знову чекають в образі дівчини красуню - весну. Хочеться побажати читачеві самому переконатись в щирості цих слів.Заслужений діяч мистецтв України МИКОЛА МАЛІЧЕНКО

Валентин Александрович Кудрицкий , Валентин Олександрович Кудрицкий , Валентин Олександрович Кудрицький

Поэзия / Юмористические стихи, басни / Юмор / Юмористические стихи / Стихи и поэзия / Поэзия