Читаем Стихи Не Для Дам полностью

Проклятый город Кишинев!Тебя бранить язык устанет.Когда-нибудь на грешный кровТвоих запачканных домовНебесный гром конечно грянет,И — не найду твоих следов!Падут, погибнут, пламенея,И пестрый дом Варфоломея,И лавки грязные жидов:Так, если верить Моисею,Погиб несчастливый Содом.Но с этим милым городкомЯ Кишинев равнять не смею,Я слишком с библией знакомИ к лести вовсе не привычен.Содом, ты знаешь, был отличенНе только вежливым грехом,Но просвещением, пирами,Гостеприимными домамиИ красотой нестрогих дев!Как жаль, что ранними громамиЕго сразил Еговы гнев!В блистательном разврате света,Хранимый богом человекИ член верховного совета,Провел бы я смиренно векВ Париже ветхого завета!Но в Кишиневе, знаешь сам,Нельзя найти ни милых дам,Ни сводни, ни книгопродавца.Жалею о твоей судьбе!Не знаю, придут ли к тебеПод вечер милых три красавца:Однако ж кое-как, мой друг,Лишь только будет мне досуг,Явлюся я перед тобою;Тебе служить я буду рад —Стихами, прозой, всей душою,Но, Вигель — пощади мои зад!

Телега жизни

Хоть тяжело подчас в ней бремя,Телега на ходу легка;Ямщик лихой, седое время,Везет, не слезет с облучка.С утра садимся мы в телегу;Мы рады голову сломатьИ, презирая лень и негу,Кричим: — Пошел! ебена мать!Но в полдень нет уж той отваги;Порастрясло нас; нам страшнейИ косогоры и овраги;Кричим: полегче, дуралей!Катит попрежнему телега,Под вечер мы привыкли к нейИ дремля едем до ночлега,А время гонит лошадей.

* * *

Мне жаль великия жены,Жены, которая любилаВсе роды славы: дым войныИ дух парнасского кадила.Мы Прагой ей одолжены,И просвещеньем, и Тавридой,И посрамлением Луны,И мы… прозвать должныЕе Минервой, Аонидой.В аллеях Сарского селаОна с Державиным, с ОрловымБеседы мудрые вела —С Делиньем — иногда с Барковым.Старушка милая жилаПриятно и немного блудно,Вольтеру первый друг была,Наказ писала, флоты жгла,И умерла, садясь на судно.С тех пор мгла.Россия, бедная держава,Твоя удавленная славаС Екатериной умерла.

Рефутация г-на Беранжера

Перейти на страницу:

Похожие книги

Марьина роща
Марьина роща

«Марьина роща» — первое крупное произведение журналиста. Материал для него автор начал собирать с 1930 года, со времени переезда на жительство в этот район. В этой повести-хронике читатель пусть не ищет среди героев своих знакомых или родственников. Как и во всяком художественном произведении, так и в этой книге, факты, события, персонажи обобщены, типизированы.Годы идут, одни люди уходят из жизни, другие меняются под влиянием обстоятельств… Ни им самим, ни их потомкам не всегда приятно вспоминать недоброе прошлое, в котором они участвовали не только как свидетели-современники. Поэтому все фамилии жителей Марьиной рощи, упоминаемых в книге, изменены, и редкие совпадения могут быть только случайными.

Василий Андреевич Жуковский , Евгений Васильевич Толкачев

Фантастика / Исторические любовные романы / Поэзия / Проза / Советская классическая проза / Ужасы и мистика
А листя падають...
А листя падають...

ДУША НАПОВНЕНА ПОЕЗІЄЮПереді мною перша поетична книжка Валентина Кудрицького, якій він дав назву "А листя падають". Таку назву він пояснює тим, що має солідний вік, і ця збірка стала його своєрідним творчим звітом перед самим собою /в першу чергу/ і перед читачем.Народився автор на Житомирщині серед мальовничої природи, яка надихнула його /як і його землячку -/Лесю Українку/ на поетичний лад, глибоко зачепивши ще в юності струни душі.Тому більшість його поезій присвячені найкращим людським почуттям /і в першу чергу/ любові до найсвятішого на світі - до Жінки.Струни його серця дзвенять таким ліризмом, глибиною щирості і правди. Манера його письма наближається до пісенно - народної творчості, а тому його поезія самобутня, без нашарувань впливу ззовні. Хоча в деяких інколи чути знайомі інтонації, зустрічаються вже знайдені поетичні образи.Але це лише збагачує його твори, не перекриваючи його світосприйняття.Поряд із ліричними творами автор пише гумористичні і сатиричні, в яких гостро відгукується на проблеми сьогодення. Серед них - байки, частівки, сатиричні куплети. І в них він яскраво демонструє майстерне володіння словом. Дістається в його гуморесках бюрократам, хапугам, ледарям і новоспеченим олігархам і всіляким прой дисвітам. В цій збірці є твори і з елементами еротики. Але автор в них не переступає межу дозволеного, дотримуючись моральних канонів. Історія багата на імена поетів, які не обійшли і цю грань творчості.А тепер читачеві хочу сказати, що автор не професійний поет. Свого часу він закінчив будівельний технікум і все життя працював на будовах України, Сибіру. І часто після праці біля багаття читав свої вірші товаришам, які називали його "наш поет".Життєвий досвід, зустрічі з поетами Павлом Тичиною, Володимиром Сосюрою, Сільвою Капутікян, Знайомство з Василем Симоненко, Станіславом Жуковським, Миколою Сингаївським та багатьма іншими допомогли йому сформувати власне світобачення, свою манеру письма, свій образний стиль. І хоча автор дав збірці назву з осінніми інтонаціями, душа його, як в юності молода, і струни серця знову чекають в образі дівчини красуню - весну. Хочеться побажати читачеві самому переконатись в щирості цих слів.Заслужений діяч мистецтв України МИКОЛА МАЛІЧЕНКО

Валентин Александрович Кудрицкий , Валентин Олександрович Кудрицкий , Валентин Олександрович Кудрицький

Поэзия / Юмористические стихи, басни / Юмор / Юмористические стихи / Стихи и поэзия / Поэзия