Трохи відчайдушної слави

Ліжко Магнуса було застелене зеленими простирадлами з гострими військовими кутами. Урса наполягла на тому, щоб допомогти Кірі поставити друге розкладне ліжко, хоча Кірі було б добре просто на м’якому килимі. Урса покрутилася, щоб піти. Вона вела себе так, ніби кімната замала, і вибачилася, що змусило Кіру збентежено поглянути на неї, оскільки Урса знала, якого розміру курсантські гуртожитки. У такій великій кімнаті легко поміститься десять ліжок, з вузькою щілиною посередині. Кіра не хотіла думати про казарми Горобців.

Еллі увійшов, йому було нудно, що його залишили осторонь, і Магі підняв його й перевернув догори ногами. Він дико заверещав, коли його впустили на охайне маленьке ліжко Магі. Кіра помітила, як Урса чомусь витирає очі. Вона хотіла, щоб і її сестра-зрадниця, і дитина, яку вона викрала, просто пішли.

І ось, нарешті, вони це зробили.

Кіра і Магі одразу заговорили. Кіра зупинилася. «Ти перший».

— Я тобі не вірю, — сказав Магі. «Валлі, як, до біса. Ти неймовірна. Як ви втекли?»

«Хто тобі сказав, що я була не одна?» запитала Кіра, подивилася на його обличчя і все зрозуміла. «Вони розказали тобі про моє призначення».

«Я знав, що ти це зненавидиш. Але…”

«Що?»

Магнус сів на край свого маленького зеленого ліжка. Кіра сіла поруч. “Я не знаю”, - сказав він. «Я подумав, що якщо ти не будеш у бойовому підрозділі, то, мабуть, не загинеш. Я думав, ти будеш у безпеці».

— Я не боягузка, — різко сказала Кіра.

«Очевидно. Я знаю. Це було безглуздо».

Після неймовірної миті у чомусь середньому між лютою образою та відчуттям зворушення, Кіра сказала: «Я краще буду тричі в бойовій лінії, ніж народжу одну дитину». Тост у Дитячій? Ви знаєте чому, чи не так?»

Магі спохмурнів. «Тому що це відмова від слави, я знаю, наскільки для вас важлива боротьба, але…»

«Ні, ідіоте, бо це небезпечно», — сказала Кіра. «Ти не в безпеці в дитячій. Хіба ви не знаєте, скільки їх гине?»

«Що?» — сказав Магі.

Кіра зрозуміла, що вони ніколи не говорили про дитячу кімнату. Не з тих пір, як вони залишили це. Хлопчики не отримували чергувань у дитячих садках. Ніколи. У Кіри було туманне уявлення, що це щось про… недовіру старшим чи щось таке щодо дітей? Жінки? За винятком того, що вона навіть ніколи не бачила там жодного з молодших хлопців: навіть з таких груп, як Коти чи Ласки, де більшість були не з бойової породи, не створювали солдатів.

«Так, вони помирають», — сказала вона. «Один з трьох».

«Але хіба жіночі тіла не призначені для дітей? Чому б їм помирати?»

“Я не знаю, - сказала Кіра. “Це просто трапляється. Хіба ти не знав?” Хоча, якщо подумати, вона не була впевнена, звідки саме вона знала: хто сказав їй, чому іноді, коли жінки з великим терміном вагітності зникали з галасливої головної зали “Ясел”, вони більше ніколи не поверталися. Це було просто щось, що жінки знали.

— Але вони… вони для дітей. І вони можуть бути поруч з ними, і грати з ними, і… — Магі тепер дивився на Кіру, — і — торкатися людей і мати… ну, знаєш… любовні справи. У Койотів ми жартували, але це було тому, що… ми вважали це несправедливим».

«Несправедливо — це коли кожна третя дитина», — сказала Кіра. «І я не готувалася для дітей. Я за Землю».

На мить настала тиша.

Тоді Магі взяв Кіру за руку й стиснув її. Кіра зрозуміла вибачення. Вона стиснула у відповідь.

Магі сказав: «Я все ще не розумію, як ти тут опинилася».

«Ти знаєш свого хорошого друга Аві?»

Магі раптом усміхнулася. «Він цього не зробив. Це не він. Звичайно, це він зробив». А потім вираз його обличчя змінився. «Але якщо його спіймають…»

«О, вони знають, що це був він, — сказала Кіра. «Він вивів з ладу тіньові двигуни на двадцять хвилин».

Обличчя Магі стало попелястим. «Вони його вб’ють».

«Що? Ні, я привезла його з собою. Насправді він передає тобі привіт». Вона продовжувала так, ніби Аві був причетним до її плану. Ну, не те, що Аві зміг би втекти зі станції Гея без Кіри. Вона виконала основну роботу. Вона навіть повернулася за ним, коли Клео приставила пістолет до його голови, а Кіра могла би втекти без нього. Така думка надзвичайно підбадьорила її. «Я врятувала йому життя», — сказала вона. «Однак він справді дратує. Я начебто розумію, чому він тобі подобається, але серйозно».

Обличчя Магі усе ще було попелястим і він дивився на неї. «Він на Хризотеміді? Він… чи розповідав він вам про…

«Про що?» запитала Кіра. Вона не могла придумати нічого, що виправдовувало б жахливий вираз лиця Магі. “Ти маєш на увазі, що він педик? Я це знала, всі знають, ти знаєш, що такі речі не мають значення. Це просто секс”. Вона зробила паузу. Мегі виглядав не краще. “Ти маєш на увазі його пристрасть до тебе? Ні, він мені не казав. Я сама здогадалася. Це було очевидно.”

— Ні, — сказав Магі. «Я йому не подобаюсь».

Кіра закотила очі. «Він у цьому не такий дурний, як у більшості інших речей, тож я не розумію, чому ти дбаєш про нього».

— У нас не було нічого такого, — сказав Магі.