жінкастоїть на березі річкиназва цієї річки походить від назвикольору небесної глибиничи кольору глибини морськоїчи може кольору синіх кораліві деяких типів очейщо їх носять деякі людине всі підряд[інтертитри]ТУТ БУДЕ МІСТО!промовляє жінкапромовляє настільки впевненонаскільки взагалі можливопереконує річкупереконує степі будинки починають виринати із земліростуть догорицегляними строкатими квітамитака незвична геометріядля цих місцинтутешня трава ніколи не бачила тініохоплена жахомвона розступається перед цехамистелиться перед баракамирозтікається між корпусівначе живі перелякані черви[інтертитри]І ЗАВОД СТАНЕ ЗАЛІЗНИМ СЕРЦЕМ!і серце робітникасебто мешканця цього нового містаперетворюється на маленький заводі тисячі маленьких робітниківкалатаючи своїми маленькими серцямиз вірою у щось великебіжать на першу ранкову змінулише б не спізнитисьтак починається нове життяобличчя міщан сповнені радістю праціїхні білозубі усмішки неймовірно яскравіособливо на тлі потемнілоїобвітреної шкіри[інтертитри]СЛАВА ТРУДУ!білі сорочкиусмішкибруд
«третій день весни...»
третій день веснипоспішна евакуаціяешелони з награбованимнародним добромснують десь на західвони вивозять те чим ми булизалишаючи лише пустотутак легко загубитися в нійначе сліпому в присмерку[інтертитри]І ЖАХ ОХОПИВ УСІХ!плаче дідплаче бабазахлинається сльозамидиректор заводукропить випалену вогнем землюсум і скорбота читаютьсяна їхніх обличчяхгримаси останніх земних дніввони ще не зналищо чекає окупантів на кордоні[інтертитри]УРА! ЗА БАТЬКІВЩИНУ!загони голодних партизанівначе каміння з небападали на голови грабіжникамспускалися з гірневеличкими загонами по 15 чоловікдля кращої мобільності[інтертитри]ПАНІКА!кров окупантівзмішалася з пізнім снігома хмари з душами їхнімиі хоча ми завжди думалищо у ворогів душі не буваєдоводиться визнавати власнудурну неправотукожен мертвий стане зіркою на небізіркою на кітелізарубкою на прикладі пе-пе-ша[інтертитри]НАГРАБОВАНЕ — ПОВЕНЕТЬСЯ НАРОДУ!щасливе обличчя бабусіщасливе обличчя дідащасливе обличчя робітника