Читаем У карнавалі історії. Свідчення полностью

— Нам зателефонували з Міністерства охорони здоров’я СРСР і просили передати, що ваше прохання на виїзд за кордон задовільнене. Ми вже зв’язались з ВВІРом, йдіть туди, там скажуть, що робити.

Я не пам’ятаю, як ми дійшли до ВВІРу, про що говорили з Віталієм Скуратівським, що прийшов зі мною у Міністерство. Йшла, говорила і не вірила, що це правда.

У ВВІРі прийняв начальник, якого добре знали всі київські євреї, — стільки горя завдала і завдасть ця безлика людина, вбрана у форму полковника МВС. Це він рік тому знущався з мене, коли казав, що не прийме наших документів, поки Льоня «не вилікується». Але цього разу він був інший: ввічливий, привітний і балакучий.

— Ось вам анкети на вас і сина. Заповнюйте їх, вносьте гроші, збирайте документи і принесете їх мені.

— А Леонід Іванович? Як з ним?

— Цього я не знаю. Ви спершу заповніть анкети, а потім ми скажемо, що робити. Питання з чоловіком буде вирішене потім. Керівництво над цим думає.

Що це? Про що вони ще думають? Адже ж ясно, що питання вже вирішене, раз є вказівка ВВІРу оформлювати документи. Що робити? Їхати до Льоні? А що, як це якась пастка? До першого їхати не можу: кінець тижня, в тюрмі в суботу й неділю не приймають (це зробили зумисне, щоб менше до них їздили, особливо здалеку).

Почалася гонка із збиранням документів і одночасно дуже дивна поведінка працівників ВВІРу: у встановлені дні на місці їх не було, приймальні дні переносились з дня на день. У Дніпропетровську про прийняте рішення нічого не знали, а може, начальник вдавав, що не знає. До того ж у цей же час попереднього начальника Пруса скинули, а новий заводив «нові порядки»: стало жорсткіше з передачами, відчувалось, що прийшла людина «освічена», в нього на мундирі підполковника прикріплено два значки — медичний і юридичний, це означає, що у нього дві вищих освіти. Відповіді його були стереотипні:

— Я нічого не знаю. Коли буде вказівка, тоді ми вам скажемо. А Льоні й далі дають трифтазин, він досі у тій самій камері. Нарешті я потрапила на прийом до начальника ВВІРу, почала

вимагати остаточно вирішити питання з візою для Льоні (наші з сином папери вони прийняли). Остаточної відповіді він знову не дав: «керівництво вирішує це питання», але знову спробував шантажувати.

— Навіщо ви за кордон повідомляєте? Начальству це може не сподобатись. Врахуйте, що така ваша поведінка не пришвидшить рішення, а навпаки.

— Якби я вас слухала, то ще довго б з вами не побачилась. Свою поведінку я визначаю сама, а не залежно від якого завгодно керівництва.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Академик Императорской Академии Художеств Николай Васильевич Глоба и Строгановское училище
Академик Императорской Академии Художеств Николай Васильевич Глоба и Строгановское училище

Настоящее издание посвящено малоизученной теме – истории Строгановского Императорского художественно-промышленного училища в период с 1896 по 1917 г. и его последнему директору – академику Н.В. Глобе, эмигрировавшему из советской России в 1925 г. В сборник вошли статьи отечественных и зарубежных исследователей, рассматривающие личность Н. Глобы в широком контексте художественной жизни предреволюционной и послереволюционной России, а также русской эмиграции. Большинство материалов, архивных документов и фактов представлено и проанализировано впервые.Для искусствоведов, художников, преподавателей и историков отечественной культуры, для широкого круга читателей.

Георгий Фёдорович Коваленко , Коллектив авторов , Мария Терентьевна Майстровская , Протоиерей Николай Чернокрак , Сергей Николаевич Федунов , Татьяна Леонидовна Астраханцева , Юрий Ростиславович Савельев

Биографии и Мемуары / Прочее / Изобразительное искусство, фотография / Документальное
Русская печь
Русская печь

Печное искусство — особый вид народного творчества, имеющий богатые традиции и приемы. «Печь нам мать родная», — говорил русский народ испокон веков. Ведь с ее помощью не только топились деревенские избы и городские усадьбы — в печи готовили пищу, на ней лечились и спали, о ней слагали легенды и сказки.Книга расскажет о том, как устроена обычная или усовершенствованная русская печь и из каких основных частей она состоит, как самому изготовить материалы для кладки и сложить печь, как сушить ее и декорировать, заготовлять дрова и разводить огонь, готовить в ней пищу и печь хлеб, коптить рыбу и обжигать глиняные изделия.Если вы хотите своими руками сложить печь в загородном доме или на даче, подробное описание устройства и кладки подскажет, как это сделать правильно, а масса прекрасных иллюстраций поможет представить все воочию.

Владимир Арсентьевич Ситников , Геннадий Федотов , Геннадий Яковлевич Федотов

Биографии и Мемуары / Хобби и ремесла / Проза для детей / Дом и досуг / Документальное