Украина, чи навчають нас уроки истории? (СИ)

Так поступив в╕н з ╤скрою ╕ Кочубе╓м, як╕ пов╕домили Петра 1-го про зраду Мазепи, за що поплатилися сво╖м життям. А Мазепа ц╕лував чоботи Петра 1-го ╕ клявся у в╕рност╕. Цим далеко не вичерпувався чорний список пост╕йно╖ зради Мазепи, який рвався до необмежено╖ влади, намагаючись перетворитися в пом╕щика- кр╕посника ╕ закр╕пачити весь народ.

В╕н був одним ╕з найхитр╕ших ╕ найп╕дступн╕ших д╕яч╕в на Укра╖н╕. Служив у польського короля до 1669 р., пот╕м повернувся на Укра╖ну ╕ вступив на службу до Гетьмана Петра Дорошенка. П╕зн╕ше перейшов до Гетьмана Л╕вобережно╖ Укра╖ни ╤вана Самойловича, переконав його зробити сво╓ю дов╕реною особою. 1687 р. став наступником Самойловича ╕ протягом 21 року був Гетьманом Л╕вобережно╖ Укра╖ни.

Вся його д╕яльн╕сть була направлена на власне збагачення ╕ збагачення козацько╖ старшини, як╕й роздавав б╕льше тисяч╕ дарчих на землю.

Мазепа, в╕д╕бравши чимало земл╕ у селян, став одним з найбагатших феодал╕в ╢вропи. В╕н допомагав священнослужителям , за що т╕ п╕дтримували його ╕ вс╕ляко прославляли, тод╕ як селянство та рядове козацтво ненавид╕ли Мазепу ╕ боролись проти нього. У 1692 р.Петро ╤ваненко- Петрик - писар, який добре знав про антинародн╕ д╕╖ Мазепи, вт╕к на Запор╕зьку С╕ч ╕ став готувати козак╕в проти гетьмана Мазепи ╕ козацько╖ старшини, "яка смокче народну кров".

З початку царювання Петра 1-го Мазепа став його п╕дтримувати козацькими походами проти турок ╕ татар, а пот╕м Петро 1-й використав козак╕в у в╕йн╕ проти Польщ╕, яка окупувала Правобережну Укра╖ну, Литву ╕ Б╕лорус╕ю. Мазепа в╕рно служив Петру 1-му в роки буд╕вництва канал╕в та Петербурга - "в╕кна Рос╕╖" у ╢вропу. Протягом багатьох рок╕в в╕н посилав туди тисяч╕ селян ╕ козак╕в.

Швец╕я, одна ╕з могутн╕х держав П╕вн╕чно╖ ╢вропи, в 1700 р. розпочала П╕вн╕чну в╕йну з метою завоювання земель кра╖н ╢вропи. Спочатку головн╕ сили шведсько╖ арм╕╖ вдерлись на територ╕ю Зах╕дно╖ Укра╖ни. Загарбники п╕сля тривало╖ облоги захопили Льв╕в, вчинили кроваву розправу над населенням м╕ста ╕ п╕шли дал╕ - на земл╕ Б╕лорус╕╖, до кордон╕в Рос╕╖. Шведський король Карл 12-й на чол╕ сво╓╖ арм╕╖ через Смоленськ рвався на Москву.

Але зростаюча боротьба народних мас та нестача продовольства змусили шведську арм╕ю повернути на п╕вдень, де ╖╖ чекав гетьман Мазепа - дворушник, безпринципна ╕ незвичайно хитра людина. Усе сво╓ життя в╕н перекидався в╕д слабшого до сильн╕шого покровителя, обманом заслуговував дов╕р*я ╕ одночасно п╕дступно пл╕в тенета змов.

Гетьман ╤.Мазепа та╓мно виношував плани переходу на б╕к ворога. В╕н в╕в переговори з польською шляхтою, яка мр╕яла повернути соб╕ втрачен╕ волод╕ння на Л╕вобережж╕, а також з Карлом 12-м, якому об╕цяв допомогу - 50 тис, козак╕в, тепл╕ квартири,вдосталь продовольства та фуражу.

У жовтн╕ 1708 р. Мазепа виступив з╕ сво╖ми полками назустр╕ч Карлу 12-му. Сво╖м же козакам пояснював, що попереду ╖х чека╓ об*╓днання з рос╕йськими в╕йськами для сп╕льних д╕й проти шведських ╕нтервент╕в. ╤ лише наблизившись до шведського табору, п╕д тиском козак╕в в╕н вимушений був розкрити сво╖ нам╕ри. Це призвело до того, що майже вс╕ козацьк╕ п╕дрозд╕ли залишили Мазепу. П╕дтримали його лише близько 2 тис. козак╕в.

Проте б╕льш╕сть з тих, що залишилась з Мазепою, не виявили бажання воювати разом ╕з шведами проти Рос╕╖. Зв╕стка про зраду Мазепи рознеслась по вс╕й кра╖н╕, вона викликала гн╕в народу, у тому числ╕ й козак╕в, б╕льша частина яких об╓дналася з рос╕йською арм╕╓ю для боротьби проти швед╕в.

В╕дома ╕сторична Полтавська битва завершилася повною поразкою шведських загарбник╕в.

П╕дводячи п╕дсумки сказаного про Мазепу, ми не можемо не згадати ще про одну цин╕чну ╕ мерзенну зраду по в╕дношенню до свого народу. Циту╓мо документ: у лист╕ до найближчого до Петра 1-го ╕ д╕яча Меншикова Мазепа "настоятельно советовал уничтожить Запорожскую Сечь, но сделать это руками русских солдат, т.к. ему неудобно уничтожать украинских казаков". (М.И.Костомаров. Мазепа.- М.,1992. С.14).

8. Судьба Украины после гетмана Мазепы.

" ...п╕сля переходу Мазепи до Карла 12-го, Петро 1-й наказав обрати нового гетьмана. Було обрано ╤вана Скоропадського, щирого однодумця ╤.Мазепи.

Петро 1-й призначив при гетьман╕ м╕н╕стра - резидента, який повинен стежити за гетьманом, прислухатися до розмов старшини та козак╕в ╕ про все доносити.

Гетьманську столицю перенесено до Глухова, на самий кордон з Москов╕╓ю.

Петро сам призначав полкову та сотенну старшину. На полковник╕в Стародубського, Черн╕г╕вського, Н╕женського були призначен╕ москал╕; призначав в╕н на р╕зн╕ посади серб╕в, н╕мц╕в, волох╕в; роздавав ма╓тки, конф╕скован╕ у "мазеп╕нц╕в", рос╕янам та ╕ншим чужинцям.

Ус╕ ц╕ люди визнавали т╕льки владу царя.

Значення та влада гетьмана сходили нан╕вець.

Петро вживав ус╕х заход╕в, щоб ослабити Укра╖ну.