Украина, чи навчають нас уроки истории? (СИ)

Десятки тисяч людей в╕дряжалося на спорудження фортець, копання канал╕в б╕ля Ладожського озера, будування ново╖ столиц╕ С - Петербургу на ф╕нських болотах, тяжкому, особливо для укра╖нц╕в, кл╕мат╕. Вони ж будували укр╕плення над Касп╕йським морем, над Тереком, на Кавказ╕, копали канал м╕ж Волгою ╕ Доном, коло Царицина.

Господарство руйнувалося: йшла рекв╕зиц╕я коней, вол╕в, зб╕жжя; по селах стояли рос╕йськ╕ полки на повному утриманн╕ населення.

Укра╖на за 20 рок╕в п╕сля упадку Мазепи зб╕дн╕ла.

Деморал╕зац╕я дедал╕ б╕льше охоплювала вищ╕ верстви сусп╕льства.

Гетьман втрачав св╕й авторитет.

1772 р. засновано Малорос╕йську Колег╕ю ╕з ш╕стьох московських старшин з президентом - бригадиром Вельям╕новим на чол╕.

Старий гетьман ╤.Скоропадський пробував був протестувати, але марно.

В╕н не перен╕с удару ╕ незабаром 3 липня 1772 р. - помер.

П╕сля похорону ╤.Скоропадського старшина тимчасово уповноважила Черн╕г╕вського полковника П.Полуботка як наказного гетьмана.

Одночасно до Глухова при╖хав бригадир Вельям╕нов ╕ сформував Малорос╕йську колег╕ю.

Так постали два уряди: Генеральна В╕йськова Канцеляр╕я з наказним гетьманом Полуботком та Малорос╕йська Колег╕я з бригадиром Вельям╕новим ╕ м╕ж ними почалися тертя.

П.Полуботок була людина енерг╕йна, твердо╖ вдач╕, оборонець автономних прав Укра╖ни. В╕н подав протест до Сенату проти Малорос╕йсько╖ Колег╕╖, про повернення Укра╖н╕ старих прав ╕ обрання гетьмана.

Петро 1-й наказав заарештувати Полуботка, всю старшину, що була з ним в Петербурз╕, ╕ вс╕х укра╖нц╕в, що п╕дписали петиц╕ю.

П╕сля смерт╕ Петра 1-го у с╕чн╕ 1725 р., вс╕х арештованих зв╕льнено, але ╕нтерновано в Петербурз╕.

Це був повний розгром укра╖нсько╖ старшини.

В Укра╖н╕ все затихло, пригн╕чено терором.

У 1727 р. був обраний на гетьмана Данило Апостол, який мав 73 роки.

В╕н був однодумцем ╤.Мазепи у питанн╕ союзу з╕ Швец╕╓ю ╕ користувався його дов╕р*ям. Неясними залишаються мотиви, з яких в╕н покинув Мазепу ╕ вернувся до Петра 1-го.

22 с╕чня 1728 р. Данило Апостол запросив затвердити "Березнев╕ статт╕", але одержав так зван╕ "Решительные пункты" в яких зовс╕м не згаду╓ться про догов╕р Укра╖ни з рос╕йським урядом. Вони мали форму "указу" царського уряду гетьманов╕.

За гетьманом стежили. В╕н фактично був позбавлений права вести приватну кореспонденц╕ю з закордонном , по╖хати, куди хоче, до сво╖х ма╓тк╕в.

1734 р. Данило Апостол помер.

Зам╕сть обрання гетьмана Рос╕йський уряд створив Малорос╕йську колег╕ю.

Друга Малорос╕йська колег╕я д╕стала назву "Правл╕ння Гетьманського уряду". Воно складалося з шести ос╕б: тро╓ рос╕ян ╕ тро╓ укра╖нц╕в.

Фактично правителем Укра╖ни став князь Шаховський, який у всьому керувався "Решительными пунктами". "Правл╕ння" д╕яло свав╕льно, не рахуючись з ╕нтересами населення та його звичаями.

У 1735 р. почалася в╕йна з Туреччиною ╕ на Укра╖ну впав найб╕льший тягар ц╕╓╖ ╕йни. Кр╕м участ╕ козак╕в у в╕йську, вона мусила постачати харч╕,вози, коней, вол╕в для обозу, погонич╕в.

Року 1747 ╢л╕завета Петр╕вна проголосила царську грамоту про обрання гетьмана. Ним було обрано Кирилла Розумовського.

Новий гетьман д╕став тяжку спадщину: Укра╖на булла зруйнована в╕йною з Туреччиною; старшина булла пригн╕чена террором рос╕йського панування, здеморал╕зована системою донос╕в.

Наприк╕нц╕ 1763 р. Катерина 2-га викликала Розумовського до Петербургу ╕ поставила йому вимогу "добров╕льно" зректися гетьманства.

Шо в╕н ╕ зробив.

Року 1764 проголошено ман╕фест: в Укра╖н╕ поновлювалося в трет╕й раз Малорос╕йську Колег╕ю з президентом в посад╕ генерал - губернатора.

Таким чином, 1764 р. Катерина 2-га зд╕йснила план, "щоб сама назва гетьман╕в щезла".

Фактично вся влада була зосереджена в руках президента колег╕╖.

Року 1775 - го Запорозьку С╕ч було знищено, а належн╕ ╖й земл╕ включено в меж╕ нових губерн╕й.

Року 1781-го Гетьманщину було под╕лено на три губерн╕╖ або нам╕сництва: Ки╖вське, Черн╕г╕вське, Ногород - С╕верське, що разом становили Малорос╕йське генерал-губернаторство.

Глух╕в перестав бути столицею Гетьманщини.

В кожн╕й губерн╕╖ введено загальнорос╕йськ╕ адм╕н╕стративн╕ та судов╕ установи.". ("╤стор╕я Укра╖ни - Рус╕". М. Аркас.)

Во 2-ой половине 18-го ст. Речь Посполитая переживала период упадка. Её ослаблением воспользовались Россия, Пруссия и Австрия.

В мае 1792 г. Россия начала боевые действия против Польши. А через год Екатерина 2-ая провозгласила манифест, которым провозглашалось включение Правобережной Украины в состав России.

В 1795 г. происходит второй раздел Польши. К России отошли земли Волыни и Беларуси.

Таким образом, Правобережная Украина попала под власть двух империй - Российской и Австрийской.

Впереди было ещё много десятилетий разобщённости, безгосударственности.

9.Украина в период 1-ой мировой войны, Февральской и Октябрьской революций.

1 августа 1914 г. началась 1-ая мировая война.