Unknown

Дольфус Енгельберт (1892—1934) — австрійський реакцій­ний доржавпий і політичний діяч. В останні роки своєї діяльності орієнтувався па фашистську Італію. Вбитий під час путчу, орга­нізованого австрійськими фашистами — агентами Гітлера.

1 н н і ц е р — австрійський кардинал, ставленик Ватікану, один з організаторів ідеологічного хрестового походу проти Радянсько­го Союзу в 1930 р.

Лютневе повстання австрійських робітни­ків.—У лютому 1934 р. протягом п'яти днів тривала кровава бо­ротьба пролетаріату Відня та інших міст проти фашистів і уря­дового війська. Завдяки зраді соціал-демократів повстання зазна­ло поразки. Я. Галан покладав великі надії на це повстання. Присвятив йому п’єсу «Говорить Відень», яка не збереглася.

Анш л ю с — в березні 1938 р. гітлерівські війська при мов­чазному потуранні західноєвропейських держав вторглися в Авст­рію і здійснили «аншлюс» — приєднання Австрії до Німеччини. Радянський Союз таке загарбання визнав незаконним.

Львівська гора Юра — пагорб у Львові, де стоїть со­бор св. Юра —колишня резиденція уніатського митрополита.

Кейтель Вільгельм (1882—1946) — німецький геперал-фельд- маршал, в останні роки начальник верховного штабу головноко­мандування військ Німеччини. 8 травня підписав разом з іншими фашистськими воєнними керівниками акт про беззастережну ка­пітуляцію переможеної Німеччини.

Ріббентроп Йоахім — один з головних злочинців фашист­ської Німеччини. Був міністром закордонних справ і за тон час здобув величезні маєтки, старовинний замок в Австрії та багато інших матеріальних цінностей. Політика його як міністра була побудована на насильстві, шантажі, погрожуванні й віроломстві.

Гофман Ернст (1776—1822) — німецький письмепник-роман- тик, композитор. Для його творчості характерні хвороблива фан­тастика і містичні мотиви.

НЮРНБЕРЗЬКІ ПРЯНИКИ

Надруковано в журн. «Радянський Львів», 1946, Ке 7.

Оскільки деякі місця текстуально повторюються в попередніх памфлетах, подається з деяким скороченням эа першодруком.

«Е м-пі» — американська військова поліція, що несла охорон­ну службу під час Нюрнберзького процесу.

Вишневський Всеволод Віталійович (1900—1951) — росій­ський радянський письменник, автор п’єс «Оптимістична трагедія» (1932), «Незабутній 1919-й» (1949) та ін. Лауреат Державної пре­мії (1950). Був кореспондентом на Нюрнберзькому процесі.

ПОСЛЕДНИЕ ВУРДАЛАКИ

Вперше надруковано в газ. «Львовская правда» від 5 листо­пада 1946 р. Трохи ширший варіант цього памфлета був опублі­кований в газ. «Czerwony sztandar» під назвою «RezydiwiSci» від 29 вересня 1946 р.