Вибрики Золотого Теляти (СИ)

- Ой, та грець ╕з ним, ╕з цим верблюдом, - в╕дмахнувся Володька. - Головне, що цей ╖хн╕й ╤сус Христос був найпершим комун╕стом, ╕ якби в╕н з'явився, наприклад, в Рос╕╖ в одна тисяча дев'ятьсот с╕мнадцятому роц╕, то в╕н би разом з рос╕янськими комуняками розстр╕лював цих московських поп╕в, цих кап╕тал╕стичних пос╕пак, розстр╕лював би ╖х направо й нал╕во, як собак бешених, ╕ церкви б разом ╕з комуняками руйнував. Зрозум╕в? Отак от. ╤ селян би голодомором нищив, ╕ по концтаборах би м╕льйони невинних мордував. Отак от. Комун╕ст, в╕н ╕ ╓ комун╕ст, що з нього взяти... Ясно?

- Та ясно то воно ясно, - в черговий раз почухав Славко потилицю. - От т╕льки, оц╕ тво╖ новоявлен╕ кап╕тал╕сти й християни, колишн╕ наш╕ комун╕сти, як╕ вважають ╤суса Христа найпершим у св╕т╕ комун╕стом ╕ ходять у церкву молитися цьому самому ╤сусу, тобто вважають його сво╖м авторитетом, чому ж тод╕ вони так осатан╕ло кинулися гребти колишн╓ всенародне добро, в╕дриваючи останн╕й шматок хл╕ба в╕д голодних рот╕в пролетар╕ату. Адже, зважаючи на ╖хн╓ поклон╕ння комун╕сту ╤сусу Христу, все повинно було б бути зовс╕м ╕накше.

- Х-хе, - зверхньо глянув Володька на Славка. - Розум╕╓ш, людина гр╕шна, так ╕ в святому письм╕ написано. Та, врешт╕, ╕ в тому, що вс╕ хочуть забезпечити сво╓ життя якнайл╕пше, нема╓ н╕чого дивного. Звичайно, в цьому забезпеченн╕ життя часто багато хто перегина╓ палицю. Але ж що головне, головне вчасно покаятися. От ╕ йдуть вони до ╤суса Христа покаятися, бо ж в╕н вчив прощати ╕ сам прощав, хоч ╕ того ж злочинця, який вис╕в поряд з ним на хрест╕. Але тут ще ╓ одна заковика, ╤сус Христос, в╕н хоч ╕ ма╓ силу ╕ владу прощати, адже в╕н теж якось там Бог наче, в╕н все ж таки ще й людина, ╕ зрештою син Бога, а ╓ ж ╕ще ╕ його батько, тобто сам Господь Бог власною персоною, тобто батько, або ж Отець Небесний, а по ╖хньому пахан. От до цього небесного пахана вони насправд╕ ╕ йдуть до церков. Бо кожен з них обов'язково в╕дст╕ба╓ певну суму сво╖х доход╕в якомусь земному паханов╕, а тим б╕льше треба в╕дстебнути певну суму небесному паханов╕, щоб той не лише дозволив тоб╕ провертати певн╕ прибутков╕ оборудки, але й поблагословив тво╖ труди. Отак, значить, прийшов до церкви, покаявся, попросив вибачення за сво╖, можливо, не дуже гарн╕ вчинки, в╕дстебнув свою частку небесному паханов╕ в його небесний общак, ╕ все - можеш ╕з чистою сов╕стю йти дал╕ красти, тобто робити б╕знес. А Отець небесний, в╕н точно вже не комун╕ст, це його синочок ╕з комун╕стами злигався, а татко наш небесний н╕, в╕н, як ╕ годиться, л╕берал, тобто неол╕берал...

- Кого, кого в╕н об╕брав?

- Н╕кого в╕н не оббирав, н╕кого н╕ до чого в╕н не примушував. Вс╕ й так йому добров╕льно все несуть. Для чого йому когось оббирати. До нього й так все наше нов╕тн╓ панство несе свою частку внеску ╕ просить за це посприяти у справах. ╤ вс╕ люди бачать, як ти до церкви ходиш, з╕ св╕чечкою сто╖ш, на церкву сво╖ кревн╕ грошенята жертву╓ш, а значить будуть за тебе на виборах голосувати, бо як же не проголосувати за таку святу людину. Та ще й попи, зв╕сно, за тебе слово замовлять, та ще як виборцям ти добрячого могоричу п╕дкинеш. Одне слово, вс╕ карти в тебе в руках, ти т╕льки банкуй, ╕ влада завжди буде в тебе в кишен╕. А влада, брате, це такий казковий гаманець, з якого чим б╕льше ти береш, тим б╕льше в ньому ста╓ - чар╕вний такий гаманець. Зрозум╕в?

- Та, мабуть, таки зрозум╕в щось, - покивав головою Славко. - Я зрозум╕в, що ти, Володьку, не даремно там у м╕ст╕ крутився, як ти тут усе розтлумачив, як у тебе язик п╕дв╕шений, як тоб╕ кажуть, що мовляв щось тут не те, а ти раз-два, слово туди два слова сюди - ╕ все вже так, як треба, нав╕ть набагато краще, н╕ж так, як треба. Я не знаю, як воно нин╕ у нас тепер, а от якби ран╕ше, то я впевнений, що був би ти просто таки видатним парт╕йним прац╕вником рангом не нижче обласного р╕вня, та що там обласного р╕вня, бути б тоб╕ членом Центрального Ком╕тету парт╕╖, та що там членом, ти м╕г би бути й першим секретарем Центрального Ком╕тету! Ось що я тоб╕ скажу!