Вибрики Золотого Теляти (СИ)

- Ха-ха-ха!.. - лунко розсм╕явся Володька. - От село, от село! Темнота селюцька. Ха, Бога не ╕сну╓! Та ти зовс╕м уже те╓ то як його, - покрутив в╕н вказ╕вним пальцем б╕ля скрон╕. - Бога не ╕сну╓. Та ти сам то себе чу╓ш, що ти зморозив. Бога не ╕сну╓. Темнота селюцька забита. Це комун╕зма вже якраз ╕ не ╕сну╓. А от Бог якраз вже й ╕сну╓. Бог тепер т╕льки й ╕сну╓ вже, зрозум╕в?

- Та якось воно, - розпачливо знизав плечима Славко.

- Добре, слухай сюди, малий, - Володька налив соб╕ чарку, забувши про Славка, в╕дразу ж цю чарку перехилив, ╕ не закусивши, витер рота долонею, й в╕дразу продовжив. - Що таке комун╕зм, ╕ що таке Бог? Що таке комун╕зм супроти Бога? Комун╕зм, в╕н що, комун╕зм, в╕н н╕ те , н╕ се. Комун╕зм - це так, гран╕тна скеля, порядок, абстракц╕я, у комун╕зма нема╓ н╕ почутт╕в, н╕ жалост╕, н╕ сп╕вчуття. Комун╕зма ти хоч проси, хоч не проси - в╕н п╕дв╕в тебе до ст╕нки, ствол тоб╕ до потилиц╕ притиснув, на курок натиснув, бац, ╕ до побачення. Хоч тебе одного, хоч з тво╖ми родичами й сус╕дами разом, хоч вас десяток, хоч сотня, хоч ц╕лий народ, хоч м╕льйон м╕льйон╕в вас, комун╕змов╕ однаково - в╕н п╕дв╕в цей м╕льйон до ст╕нки, натиснув на гашетку, ╕ все, до побачення. Хоч на гашетку натиснув, хоч голодом заморив, хоч заживо спалив - йому все одно, в нього там в циркуляр╕ записано "вороги народу", ╕ все, до побачення. ╤ н╕чим ти цього комун╕зма не вблага╓ш, н╕чим, н╕чим не розжалобиш, бо комун╕зм - це стих╕я, потоп, голод, пожежа, в╕йна. Розум╕╓ш? А от Бог, Бог - це зовс╕м, зовс╕м ╕нше. Бог, в╕н як ╕ людина, т╕льки набагато, набагато ого-го, - Володька розв╕в руки в сторони, показуючи розм╕ри Бога, як рибалка показу╓ розм╕р сво╓╖ здобич╕. - Зрозум╕в? Без Бога, як то кажуть, не до порога, зрозум╕в? Бог, в╕н завжди вислуха╓, допоможе, пробачить. Зараз без Бога н╕куди. Зараз кругом т╕льки з Богом.

- А як же райкоми, обкоми парт╕╖, Центральний Ком╕тет парт╕╖ , врешт╕-решт?

- А от вони то якраз зараз ╕ ╓ найближче до Бога, не враховуючи, звичайно, поп╕в, як╕ зрештою теж при комун╕зм╕ п╕д парткомами ходили ╕ в КДБ служили, й оф╕церськ╕ звання мали, але не про них зараз мова. Все оце радянське парт╕йне начальство, воно ж найперше якраз ╕ перекинулося в╕д комун╕зму до Бога. А ти як хот╕в? Вони ж уже ст╕льки вс╕лякого народного добра в цього свого комун╕зма натирили, що по саме н╕куди вже. ╤ ти що, дума╓ш комун╕зм ╖м пробачив би колись це? Дзузьки! У комун╕зма ж т╕льки "Крим╕нальний кодекс" ╕ революц╕йна доц╕льн╕сть, ╕ все - дул╕ в╕н тоб╕ що пробачить. А в Бога любов, мил╕сть, милосердя, всепрощення. Зрозум╕в? Накрав там загальнонародного добра на м╕льйони, прихватизував завод╕в, фабрик ╕ пароход╕в, п╕шов п╕сля цього в храм Божий, в╕дстебнув Господу нашому якусь дещицю там, припуст╕мо якийсь процент там в╕д прибутку - ╕ все, вважай себе в╕льним в╕д в╕дпов╕дальност╕, як кажуть, ╕ сов╕сть чиста, ╕ в кишен╕ повно, ╕ вс╕ задоволен╕, ╕ вовки сит╕ ╕ в╕вц╕ ц╕л╕, ╕ все таке ╕нше. Та це зараз кругом так, не т╕льки серед колишнього парт╕йного начальства, а серед ус╕х, в кого ╓ щось у кишен╕ й кому ╓ що втрачати, серед ус╕х, так би мовити, д╕лових людей. Та хоч би й узяти тих же самих братк╕в-рекетир╕в, до яких ти збирався, або й ╕ншу бандоту, хоч би взяти, наприклад, тих же к╕ллер╕в...

- Кого, кого? - не зрозум╕в Славко

- К╕ллер╕в. К╕ллер, - пояснив Володька, - це така тепер популярна ╕ модна, дуже затребувана профес╕я. К╕ллер - це по-англ╕йському. Звичайно, на нашу мову воно не дуже добре переклада╓ться, бо по-нашому к╕ллер - це вбивця. Але не в назв╕ ж справа, справа в корист╕ й потр╕бност╕ профес╕╖. А без к╕ллера зараз н╕куди, дуже корисне й поважне заняття, я тоб╕ скажу, а тому й не назива╓ ╖х н╕хто вбивцями, а т╕льки по англ╕йському к╕ллерами - ╕ звучить красиво, ╕ присмаку кров╕ н╕якого, романтично нав╕ть якось звучить. Та Бог з ним, ми не про назву, а про справу. От треба, наприклад, к╕ллеру виконати якесь сол╕дне замовлення на л╕кв╕дац╕ю якогось конкурента: п╕шов в╕н завалив когось, тобто я хот╕в сказати, виконав свою роботу, а пот╕м не кудись там ╕де, а т╕льки до храму Божого, в╕дстебне там в╕д сво╓╖ оплати якусь дещицю Богу - ╕ все, до побачення, в╕н чистий ╕ спок╕йний, з чистою, так би мовити, сов╕стю може насолоджуватися сво╖ми грошима. ╤сус Христос, в╕н же теж пробачав там, нав╕ть уже на хрест╕ коли вис╕в, якомусь злочинцю, чи то вбивц╕, чи то граб╕жнику.

- Та я розум╕ю, що з╕ сво╓ю власною сов╕стю кожен може завжди сам порозум╕тися, - не вгавав Славко, - хоч з допомогою Бога, хоч ╕ без тако╖ допомоги - це його власна справа, чиста в нього сов╕сть, чи не дуже. Розум╕ю, що з допомогою Бога воно, може, й легше порозум╕тися з власною сов╕стю, але ж як це може допомогти порозум╕тися з законом ╕ з "Крим╕нальним кодексом"?