Вибрики Золотого Теляти (СИ)

- Ха-ха-ха... - знову не зм╕г Володька втриматися в╕д см╕ху. - Я ж кажу, село, забите село. Бог, в╕н же не лише всеблагий ╕ всепрощаючий, в╕н ще ж ╕ всемогутн╕й. ╤ якщо ти не в╕риш у всемогутн╕сть Бога, то не можеш взагал╕ в╕рити ╕ в його ╕снування. Бог, в╕н же д╕╓ кругом, в усьому, ╕ в тих же правоохоронних органах, правоохоронн╕ органи, вони ж теж, врешт╕, п╕д Богом ходять, ╕ за тво╖м проханням ╕ молитвою Бог обов'язково пом'якшить позиц╕ю цих самих правоохоронних орган╕в щодо тебе. Тим паче, що жертвувати Богу ти можеш, взагал╕ то, т╕льки за чийогось посередницва, чи то за посередництва священник╕в у храм╕ Божому, а чи то й за посередництва того ж самого чиновника, службовця, чи прац╕вника правоохоронних орган╕в. От, наприклад, не заплатив ти там податок, причому не заплатив ти нав╕ть не через свою там жад╕бн╕сть , чи ще щось таке, а через те, що за тепер╕шн╕ми законами заплатити вс╕ податки в тебе просто не вистачить вс╕х тво╖х прибутк╕в. От, значить, не зм╕г ти, не заплатив вс╕х податк╕в, приходить до тебе податк╕вець, а ти через посередництво цього податк╕вця береш ╕ переда╓ш Богу певну суму грошей...

- Тобто да╓ш хабара, - вставив Славко.

- Якого ще хабара? - обурився Володька. - Якого ще такого хабара? Я ж тоб╕ кажу, що ми вс╕ п╕д Богом ходимо, вс╕ зрештою служимо Богу, особливо ж чиновники, адже вони все ж таки слуги народу, а значить ╕ слуги Бож╕, а отримують вони за сво╖ труди коп╕йчану зарплату, за яку неможливо прожити нав╕ть самому, а в нього ж ╕ще й с╕м'я, дружина, д╕ти, ╕ все таке, от ти й жертву╓ш через посередництво цього чиновника Богу, водночас допомагаючи й самому цьому чиновнику - як не крути, а це таки богоугодна справа. ╤ Бог тоб╕ за цю твою пожертву, ясний хр╕н, обов'язково в╕ддячить, пом'якшивши серце податк╕вця, який допоможе тоб╕ впоратися з непосильним тягарем податк╕в. Зрозум╕в таки нарешт╕?

- Та начебто так, - не дуже впевнено в╕дпов╕в Славко. - А ти от що скажи, що тепер ╕ вс╕х Лен╕них з п'╓дестал╕в поскидали, вс╕ вулиц╕ й площ╕ ╕мен╕ Лен╕них поперейменовували, раз вже така бодяга з Богом п╕шла? А в нас чомусь поки що н╕чого такого, вс╕ Лен╕ни на сво╖х м╕сцях.

- ╤ правильно вони на сво╖х м╕сцях. Вони кругом на сво╖х м╕сцях. Це ж наша ╕стор╕я. А як же?

- Так а як же? Лен╕н ╕ Бог, комун╕сти ╕ церква - це ж найб╕льш╕ вороги, це ж у комун╕ст╕в церква - оп╕ум для народу. Це ж Лен╕н писав, що чим б╕льше ми поп╕в та монах╕в розстр╕ля╓мо, тим краще, це ж комун╕сти ст╕льки розстр╕ляли священик╕в, ст╕льки церков знищили, а тепер що, поряд стоятимуть церква, в як╕й служать Богу, ╕ пам'ятник Лен╕ну? - все б╕льше дивувася Славко.

- Так, звичайно, - н╕трохи не збентежившись, в╕дпов╕в на це Володька, - стоятимуть поруч, а що ж тут такого. Стоятимуть поруч, та ще й не просто так стоятимуть поруч, а стоятимуть поруч на площ╕ Лен╕на, головн╕й площ╕ м╕ста, отак. Що ж поробиш, така вже в нас, бач, ╕стор╕я, н╕чого не поробиш. ╤з п╕сн╕, як то кажуть, сл╕в не викинеш.

- ╤ все ж таки, - н╕як не м╕г втямити Славко, - як же це все ж таки можна по╓днати? Взагал╕ то хоч хтось, хоч якось поясню╓, як все це можна по╓днати?

- Дуже просто, - так же спок╕йно в╕дпов╕дав Володька, - все дуже просто. Ти зна╓ш, хто насправд╕ був першим у св╕т╕ комун╕стом? Ти н╕коли не дотумка╓ш до такого сво╖ми др╕мучими селюцькими м╕зками. Наш╕ колишн╕ в╕дпов╕дальн╕ радянськ╕ й парт╕йн╕ прац╕вники, тобто колишн╕ комун╕сти, тепер╕шн╕, так би мовити, неоф╕ти, тобто, щоб ти знав, це новонавернен╕ християни, так вони тепер стверджують, що найпершим комун╕стом був ╤сус Христос! - в╕н зробив багатозначну паузу, аби дати Славков╕ час усв╕домити таку неймов╕рн╕сть.

- Та невже? - т╕льки й спром╕гся вичавити з себе наскр╕зь вражений Славко.

- Саме так, - п╕дтвердив сво╖ слова Володька. - Найпершим комун╕стом, кажуть наш╕ кап╕тал╕стичн╕ комун╕сти, був саме ╤сус Христос. А воно виявля╓ться й справд╕ в цьому щось таки ╓. Про це в ╖хн╕й ц╕й Б╕бл╕╖ так все й прописано, ╕ про те, що Христос цей був завжди за б╕дних ╕ проти багатих, ╕ про те, як в╕н пропонував багатим в╕ддати вс╕ сво╖ статки б╕дним, мотивуючи це тим, що, мовляв, легше багатому у верблюже вухо прол╕зти, ан╕ж у царство небесне, чи щось я вже точно не можу пригадати, - у все густ╕ших коньячних випарах думки в його голов╕ поверталися все пов╕льн╕ше, - можливо, це саме з верблюдом не можна пролазити через це вухо в царство небесне, адже верблюд - це ж теж багатство. Точно не пригадаю.

- А як же це разом з верблюдом можна л╕зти у вухо цього самого верблюда? - п╕дкошений алкоголем язик Славка вже досить таки сильно запл╕тався.