Всі системи: небезпека

— Що? — перепитав Зелений. — Якого політичного утворення?

— Як гадаєте, чому команда зветься «Допзбереження»? — запитав я.

Цього разу вони й не думали закривати канал. Жовтий сказав:

— Не можна її вбивати. Розслідування…

Зелений додав:

— Він має рацію. Можемо затримати її й відпустити після укладення мирної угоди.

— Поганий план. Якщо вона зникне, розслідування буде ще суворішим. Нам потрібно завадити їм запустити маячок, а тоді вже обговорювати, що робити! — заявила Синя Лідерка, а тоді кинула мені: — Сходи по неї. Витягни з цикади й приведи сюди.

Вона обірвала зв’язок, а мені назустріч рушив вартмех «Дельта-Випаду». Синя Лідерка повернулася в мережу і сказала:

— Цей мех тобі допоможе.

Зачекавши на меха, я розвернувся й почав разом з ним спускатися скелястим схилом у гущавину дерев.

Мої дальші дії спиралися на припущення, що Синя Лідерка наказала вартмеху «Дельта-Випаду» вбити мене. Якщо ж я помилився, то ми в халепі; ми з Менсою обоє загинемо, план врятувати решту групи не вдасться, а люди з «Допзбереження» опиняться там, де й спочатку, тільки вже без лідерки, вартмеха та малої цикади.

Коли ми проминули кам’янистий схил і пірнули в гущавину дерев, а чагарники й гілки загородили нас від плато, я обхопив шию іншого меха рукою, запустив імплантовану в передпліччя зброю і прострелив йому шолом з боку каналу комунікатора. Мех упав на одне коліно, спрямовуючи на мене вогнепальну зброю і вивільняючи з броні енергогармати.

Через встановлений модуль бойового управління його потік було ізольовано і він не міг викликати допомогу по комунікатору. Крім того, якщо його свободу обмежено всерйоз, він міг і не мати права викликати допомогу без дозволу людей із «Сірого Кризу». Певно, так і було, бо він лише спробував мене вбити. Ми качалися по камінню та кущах, доки я не видер у нього зброю. Після цього меха було легко добити. Фізично легко.

Знаю, я казав, ніби вартмехи не мають сентиментів одне до одного, але мені б хотілося, щоб це не був мех із «Дельта-Випаду». Десь у глибині власної голови він, можливо, усвідомлював це. А може, й ні. Важливим було інше. Ні він, ні я не мали вибору.

Коли я встав, крізь кущі продерлася Менса з гірничим інструментом у руках.

— Усе пішло шкереберть. Вам доведеться прикинутися моєю полонянкою.

Вона спершу поглянула на мене, а тоді на меха з «Дельта-Випаду».

— Як ти це поясниш?

Я заходився скидати броню, всі елементи, на яких був логотип «Допзбереження», а тоді, коли деталі ще спадали, навис над переможеним мехом.

— Він стане мною, а я — ним.

Менса відкинула свердло і схилилася допомогти. У нас не було часу замінити всю броню. Ми нашвидкуруч поміняли накладки на руки та плечі з обох боків, елементи на ногах з інвентарним номером та кірасу з логотипами. Решту Менса вимастила брудом, кров’ю та слизом мертвого меха, щоб у «Сірому Кризі» нічого не запідозрили, раптом ми пропустили щось важливе. У всіх вартмехів однакова статура, вага та хода. Може, й спрацює. Не знаю. Якщо зараз утечемо, план провалиться, а нам треба прибрати суперників із цього плато. Вдягнувши шолом, я сказав Менсі:

— Час іти…

Важко дихаючи радше від напруги, ніж від утоми, вона кивнула:

— Готова.

Я схопив докторку за руку і вдав, ніби тягну її до «Сірого Кризу». Всю дорогу Менса переконливо горлала та брикалась.

Коли ми дісталися плато, там уже приземлилася цикада «Сірого Кризу». Я підтягнув «бранку» до Синьої Лідерки, і першою заговорила Менса:

— Отака ваша пропозиція?

— Ви планетарна адміністраторка «Збереження»?

Менса не дивилася на мене. Якби їй спробували нашкодити, я б кинувся на порятунок і ситуація обернулася б на справжнє жахіття. Але Зелений уже сідав у цикаду. Двоє інших людей вмостилися в кріслах пілотів.

— Так, — відповіла Менса.

Жовтий підступив до мене й торкнувся шолома. Зазначу для протоколу, що мені коштувало шалених зусиль не видерти йому руку.

— Його комунікатор зламався, — оголосив чоловік.

— Ми знаємо, — сказала Синя Лідерка Менсі, — що ваша людина намагалася вручну запустити наш маячок. Якщо підете з нами, їй не зашкодять і ми зможемо обговорити ситуацію. Ні нам, ні вам не потрібні проблеми.

Вона говорила дуже переконливо. Певно, саме Синя Лідерка просила «Дельта-Випад» їх впустити.

Менса замислилась. Я знав: їй не хочеться, аби «Сірий Криз» вирішив, ніби вона погодилася надто швидко, але нам треба було негайно прибрати їх з плато.

— Дуже добре, — погодилась Менса.

Я давно не літав у вантажному відсіку. Там панувала затишна, домашня атмосфера, от тільки цей вантажний відсік був не мій.

Але ця цикада все одно — продукт компанії, тому я мав доступ до її потоку. Слід було діяти дуже обережно, аби моєї присутності не помітили. Тут на підмогу прийшли години таємно поглинутих медіа.