Читаем Записки коменданта полностью

Але ймовірний і третій, найгірший варіант. Будинок справді замінований. А вибух і людські жертви можуть стати аргументованим приводом для застосування сили правоохоронними органами щодо протестувальників. Такий варіант змушував під іншим кутом зору подивитися на проблему, адже йдеться про людські життя. Збираю нараду командирів. Після короткої дискусії вирішуємо впустити експертів, та їхнє перебування в приміщенні повинно проходити під пильним наглядом нашої охорони. Даю розпорядження комендантській чоті, керівництво доручаю досвідченому сотнику, разом з ними йде представник прес-служби з відеокамерою. Присутність у будинку міліціонерів з собаками насторожує людей, які відпочивають. Експерти швидко піднімаються на верхні поверхи. Очевидно, вони відчули, що їм тут не раді. Огляд тривав близько години. Коло першої ночі керівник оперативної групи повідомив: експерти нічого підозрілого не виявили. Було складено акт і працівники міліції спішно покинули приміщення. Попри те, що правоохоронці нічого не знайшли, сам факт дзвінка навіював тривогу і підтвердив погані передчуття напередодні тієї ночі. Ночі з 28 на 29 листопада.

Звична штабна нарада в наметі Романа Петровича. Треба переконати усіх, що ця ніч, з неділі на понеділок, може стати вирішальною. Час готуватись до оборони. У кучмістів ще і досі в підпорядкуванні правоохоронні органи. Тому весь цей наш «фестиваль» може сумно закінчитись.

Мої побоювання посилені повідомленням на вечірньому мітингу зі сцени Майдану, що існує достовірна інформація про нічну атаку спецназу. Просимо людей не роз'їжджатися, а провести цю ніч на Майдані чи біля будівлі Адміністрації Президента. Дехто залишається, дехто їде додому.

На нараді, як і на Майдані, настрій в усіх присутніх піднесений. Звично звітуємо про ситуацію. Перший, вже традиційно, доповідаю я, як комендант Українського Дому. Розповідаю, що діється в Домі, наголошую на важливості теперішньої ночі. Атакувати швидше за все можуть на світанку. Розслаблятись не можна. Один за одним доповідають інші коменданти та польові командири.

Вагончик, у якому проводиться нарада, невеликий, та добре облаштований. Довгий стіл, стільці. У кутку кімнати калорифер. На столах кава і цукерки. Це дисонує з революційною ситуацією. Усі тісняться, більшість за дня, як правило, не встигають випити кави, щоб легше переносити безсонні ночі.

Після завершення звітів Роман Петрович каже: справді, існує інформація, що до Києва підтягують спецназ з Луганська і Донецька. На київський, ймовірно, вже не розраховують. У штабі створена оперативна служба, яка відстежує рух спецназу і повідомляє про ситуацію комендантів.

Потрібно тримати людей напоготові. За Українським Домом закріплено будівлю Кабінету Міністрів. Окрім того, потрібно, аби кілька сотень обходили «нашу» територію по колу - від Майдану до Українського Дому, звідти до Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента і знову поверталися до Майдану. Зголошуюсь на нічну варту. У нас найчисельніші мобілізаційні підрозділи, які вже навчилися координувати свої дії. Тому й відповідальність лягатиме тепер на нас найбільша. Нарада завершується.

Вирішуємо вночі не спати. Після наради обсіли тривожні думки: «Ймовірно, ми - це все, чим оперує тепер штаб... А що було б, якби ми не самоорганізувалися?» Питання залишається без відповіді. Хочеться вірити і сподіватися, що штаб має якісь приховані, невідомі нам ресурси.

Нарада в Українському Домі. Визначаємо чергових у нашій будівлі, біля Кабінету Міністрів і кілька сотень на «нічну варту» - периметр «нашої території». Завдання дещо полегшується, оскільки штаб перекрив дороги на межах великими вантажівками. Отож, автобуси з ОМОНом не зможуть проїхати непомітно і безперешкодно. Тепер ці барикади з машин - наша перша лінія оборони. Керівником «нічної варти» призначаю сотника першої сотні Василя - найбільш досвідченого і відповідального командира.

Перейти на страницу:

Похожие книги

100 мифов о Берии. Вдохновитель репрессий или талантливый организатор? 1917-1941
100 мифов о Берии. Вдохновитель репрессий или талантливый организатор? 1917-1941

Само имя — БЕРИЯ — до сих пор воспринимается в общественном сознании России как особый символ-синоним жестокого, кровавого монстра, только и способного что на самые злодейские преступления. Все убеждены в том, что это был только кровавый палач и злобный интриган, нанесший колоссальный ущерб СССР. Но так ли это? Насколько обоснованна такая, фактически монопольно господствующая в общественном сознании точка зрения? Как сложился столь негативный образ человека, который всю свою сознательную жизнь посвятил созданию и укреплению СССР, результатами деятельности которого Россия пользуется до сих пор?Ответы на эти и многие другие вопросы, связанные с жизнью и деятельностью Лаврентия Павловича Берии, читатели найдут в состоящем из двух книг новом проекте известного историка Арсена Мартиросяна — «100 мифов о Берии».В первой книге охватывается период жизни и деятельности Л.П. Берии с 1917 по 1941 год, во второй книге «От славы к проклятиям» — с 22 июня 1941 года по 26 июня 1953 года.

Арсен Беникович Мартиросян

Биографии и Мемуары / Политика / Образование и наука / Документальное
100 мифов о Берии. От славы к проклятиям, 1941-1953 гг.
100 мифов о Берии. От славы к проклятиям, 1941-1953 гг.

Само имя — БЕРИЯ — до сих пор воспринимается в общественном сознании России как особый символ-синоним жестокого, кровавого монстра, только и способного что на самые злодейские преступления. Все убеждены в том, что это был только кровавый палач и злобный интриган, нанесший колоссальный ущерб СССР. Но так ли это? Насколько обоснованна такая, фактически монопольно господствующая в общественном сознании точка зрения? Как сложился столь негативный образ человека, который всю свою сознательную жизнь посвятил созданию и укреплению СССР, результатами деятельности которого Россия пользуется до сих пор?Ответы на эти и многие другие вопросы, связанные с жизнью и деятельностью Лаврентия Павловича Берии, читатели найдут в состоящем из двух книг новом проекте известного историка Арсена Мартиросяна — «100 мифов о Берии»Первая книга проекта «Вдохновитель репрессий или талантливый организатор? 1917–1941 гг.» была посвящена довоенному периоду. Настоящая книга является второй в упомянутом проекте и охватывает период жизни и деятельности Л.П, Берия с 22.06.1941 г. по 26.06.1953 г.

Арсен Беникович Мартиросян

Биографии и Мемуары / Политика / Образование и наука / Документальное
Клуб банкиров
Клуб банкиров

Дэвид Рокфеллер — один из крупнейших политических и финансовых деятелей XX века, известный американский банкир, глава дома Рокфеллеров. Внук нефтяного магната и первого в истории миллиардера Джона Д. Рокфеллера, основателя Стандарт Ойл.Рокфеллер известен как один из первых и наиболее влиятельных идеологов глобализации и неоконсерватизма, основатель знаменитого Бильдербергского клуба. На одном из заседаний Бильдербергского клуба он сказал: «В наше время мир готов шагать в сторону мирового правительства. Наднациональный суверенитет интеллектуальной элиты и мировых банкиров, несомненно, предпочтительнее национального самоопределения, практиковавшегося в былые столетия».В своей книге Д. Рокфеллер рассказывает, как создавался этот «суверенитет интеллектуальной элиты и мировых банкиров», как распространялось влияние финансовой олигархии в мире: в Европе, в Азии, в Африке и Латинской Америке. Особое внимание уделяется проникновению мировых банков в Россию, которое началось еще в брежневскую эпоху; приводятся тексты секретных переговоров Д. Рокфеллера с Брежневым, Косыгиным и другими советскими лидерами.

Дэвид Рокфеллер

Биографии и Мемуары / История / Образование и наука / Документальное