Засаднчі міфи ізраїльської політики

Так, в 1980 фінансовому році був дозволений продаж Ізраїлю озброєнь на мільярд доларів. Але відразу ж після поставки половина цієї суми — 500 мільярдів, надана у формі позики, була списана, а залишок збільшив борг Ізраїлю американському уряду, борг, для сплати якого Ізраїль отримав відстрочку на 10 років. Більше того, з урахуванням постійного погіршення економічної ситуації Ізраїлю з 1973 року погашення цього боргу стало фіктивним, тому що виплати відразу ж компенсуються новою збільшеною щорічною допомогою США".

^{Джерело: "Крісчен Сайєнс Монітор" від 20 грудня 1981 р.}

З часів ізраїльської агресії 1956 року проти Єгипту поставки американського озброєння були гігантськими. Сіоніст Міхель Бар Зохар писав: "Починаючи із червня величезна кількість зброї почала надходити до Ізраїлю на умовах надсекретної угоди. Про ці поставки не знав ані Вашингтона, ані англо-франко-американська організація, уповноважена стежити за балансом сил на Близькому Сході, ані французьке міністерство закордонних справ, що ревниво чинило опір ризикованому зближенню з Ізраїлем, яке скомпрометувало б те, що залишилося від зв'язків Франції з її арабськими клієнтами".

^{Джерело: Міхель Бар Зохар. Бен-Гуріон: озброєний пророк. Вид. Файяр, Париж, 1966, розд. 27.}

Друге джерело фінансування — облігації держави Ізраїль, які продаються за кордоном за долари, а оплачуються з відсотками ізраїльською валютою. Ці облігації (99,8 % яких були продані в 1951 році в США і ще 80 % в 1978 році), принесли ізраїльській економіці ще 5 мільйонів доларів.

^{Джерело: Облігації держави Ізраїль. Єрусалим — Нью-Йорк. Американський жидівський щорічник, 1972, с. 273; 1978, с. 205; 1980, с. 153.}

Дарунки і облігації дали сіоністській державі з 1948-го до 1982 року близько 11 з половиною мільярдів доларів.

^{Джерело: Статистичний щорічник Ізраїлю і щорічні звіти Банку Ізраїлю. Annual Reports.}

Така ефективність досягається завдяки тому, що Ж. Банделак називає "змовою між владою і фінансовим світом" у сіоністському русі. Він дає, що вражаючу ілюстрацію щодо Франції на 1982 рік:

Гі де Ротшильд — президент Об'єднаного жидівського соціального фонду та AUJF;

Девід — скарбник FSJU та французький член адміністративної ради Жидівського агентства;

Ален — президент представницької ради жидівських організацій у Франції і центральній консисторії ізраєлітів;

Елі — президент виконавчого комітету FSJU;

Едмон — президент Жидівської організації з поширення ізраїльських бонів і, нарешті, Аліке де Ротшильд — президент всесвітньої молодіжної Алії.

^{Джерело: Ж. Банделак, цит. тв., с. 76.}

Але ще більшою є залежність від американського уряду, особливо з 70-х років.

"На момент шестиденної війни зовнішній дефіцит досягав 700 мільйонів доларів і перевищив мільярд доларів на початку 70-х років. Фінансової підтримки світового жидства було вже недостатньо для задоволення потреби ізраїльської економіки в капіталах; довелося звернутися по допомогу до американського уряду, що надав спочатку військові кредити, а після війни Іом Кіпур поширив свою допомогу на економічний сектор. Одержання капіталів від американського уряду виразилося в помітному збільшенні зовнішнього боргу Ізраїлю, що в 1982 році перевищив 20 мільярдів доларів. Таким чином, зменшення фінансової допомоги діаспори з початку 70-х років можна проаналізувати у світлі двох аспектів економічної залежності Ізраїлю: американської урядової допомоги і тягаря зовнішнього боргу".

^{Джерело: Ж. Банделак, цит. тв., с. 79.}

З 1948 року допомога американського уряду Ізраїлю досягла суми 18 мільярдів доларів, розподіленої рівними частинами між позиками та пожертвуваннями. Дві третини призначалися для військових цілей.

^{Джерело: до 1977 р. — казначейство, відділ зовнішніх зносин. З 1978-го по 1981 р. — посольство США в Тель-Авіві.}

Прискорення темпів цієї допомоги було запаморочливим: менше 100 мільйонів доларів до 1975 року і 2 мільярди доларів до 1981 року. У січні 1985 року Ізраїль запросив ще 12 мільярдів доларів на 8 років.

Що стосується зовнішнього боргу, то він перевищив 6 мільярдів доларів в 1973 році, 10 мільярдів в 1976-м і 17 мільярдів на 1 січня 1981 року — рекордна цифра 4350 доларів на одного жителя.

Допомога збільшується за рахунок контрактів на субпідряди, зокрема, в області авіації (наприклад, фірма "Ізраїль Еркрафт Індастріз" одержала замовлення на виготовлення деталей для літаків Ф-4 і Ф-15).