Читаем Зібрання творів у семи томах. Том 1. Вечори на хуторі біля Диканьки полностью

У ніч проти Різдва, згідно з народними уявленнями, активізується нечиста сила. Це час не тільки «згущення хаосу», апогею боротьби темних сил із силами добра, але «розмитості меж між предметами й явищами» як наслідку цього протистояння (Иванов В.В., Топоров В.Н. Исследования в области славянских древностей. — М., 1974. — С. 38). Тому цілковито вмотивованими у повісті Гоголя виявляються образи відьми й чорта, загальні обриси яких не надто різняться від народних уявлень. Навіть сцену викрадання зірок Гоголь запозичив з фольклорних розповідей, про що свідчить запис із «Книги всякої всячини»: «Існує повір’я, що відьми знімають і ховають зірки». У фольклорі є й історія про чорта, який пролітав крізь димар на побачення до відьми. Навіть побіжно згаданий у повісті кривий чорт, як «найперший на витівки серед чортів», теж підказаний народними уявленнями. У нарисі 1831 р. «Кульгавий чорт» Гоголь зазначив: «Малоросіяни тієї віри, що [у пеклі] (в оригіналі Гоголь взяв у дужки слова «в аде». — Т.М.) хитріший за всіх і розумніший [кривий] (так само зазначено російський відповідник «хромой». — Т.М.) чорт».

Гоголь використовує в повісті різноманітні мотиви й ситуації вертепної драми, зокрема коханців, що ховались у мішках. Поширену в Україні фольклорну легенду про благочестивого маляра він поєднує із сюжетами про культурного героя слов’янської міфології — коваля, якому народна свідомість приписувала і зв’язок з нечистим. Не випадково мати Вакули — відьма, а зображення її близьких стосунків з чортом («він наїхав при самому вході у димар на шию своєї коханки…») породило думку про ймовірний родинний зв’язок між Вакулою і чортом. З образом Вакули пов’язаний і мотив, що доносить розмисли Гоголя про дієвість, впливовість мистецтва. Коваль, спокутуючи гріх спілкування з нечистим, малює на стіні церкви «чорта у пеклі, такого гидкого, що всі плювали, коли проходили повз…». Дві професії Вакули — ковальство й малярство — символізують боротьбу за його душу двох начал, і в цій боротьбі Гоголів коваль, подібно до героїв фольклору, хитрістю змушує чорта служити собі.

Власне літературні джерела відіграли досить незначну роль при створенні цієї повісті порівняно з іншими творами циклу. Хоч і тут Гоголь не втримався від використання вальтерскоттівського прийому — зображення відомого історичного діяча, науковця або митця серед свити, що оточує можновладців. У даному випадку цю роль виконує Д.І. Фонвізін, присутній при розмові Катерини II з запорожцями. Тож історичне тло цієї повісті більш конкретизоване і розгортається у цілком певному історичному просторі. Дія твору пов’язана з відомим епізодом царювання Катерини, коли 1775 р. вона приймала останніх депутатів від запорожців у зв’язку з роботою Комісії зі скасування Запорозької Січі. «Напасті», про які говорять запорожці, натякають на пам’ятні й зрозумілі сучасникам Гоголя події.

Українські переклади і видання

Ніч перед Різдвом / Пер. К. Климкович // Гоголь М.В. Вечори на хуторі близь Диканьки. — Львів, 1865. — Т. 2. — С. 35‒133.

Ночь перед Рождеством. Повесть Николая В. Гоголя // Литературная прилога для целерочных пренумерантов «Слова». — Л[ьвів], 1868. — Ч. 1‒2.

Ночь перед Роздвом (Украинська выгадка Миколы Гоголя) // Батьковщина. — Л[ьвів], 1885. — № 4‒13 (2 січ. — 27 берез.).

Ночь перед Рождеством. — Л[ьвів], 1902. — 74 с. — (Изд. о-ва им. Н. Качковского, 4.318). [Видання з поясненням незрозумілих слів].

Ніч перед Різдвом: (Веселе оповідане) / Пер. з рос. Чепига Іван // Громадський голос. — 1912. — № 1, 2 (3, 10 січня). [Переклад з деякими змінами і скороченнями].

Ніч проти Різдва / Пер. М. Рильського. — К.: Книгоспілка, 1929. — 56 с.: іл.

Ніч проти Різдва / Пер. М. Рильського // Гоголь М. Твори: В 5 т. / Заг. ред. І. Лакизи і П. Филиповича. — К., 1929. — Т. 1. — С. 104‒153.

Ніч перед Різдвом / Пер. за ред. І. Маненка // Гоголь М. Ніч перед Різдвом: Оповідання. — X., 1934. — С. 32‒80.

Ніч перед Різдвом // Гоголь М. Вечори на хуторі біля Диканьки: Повісті, видані Рудим Паньком. — К.; X., 1935. — С. 107‒153.

Ніч перед Різдвом // Гоголь М. Вибрані твори. — К.; X., 1935. — С. 70‒92. Ніч перед Різдвом // Гоголь М. Вибрані твори. — К., 1946. — С. 29‒70. Ніч перед Різдвом / Пер. А. Хуторяна // Гоголь М. Вибрані твори. — К., 1948. — С. 26‒62.

Ніч перед Різдвом // Гоголь М. Вечори на хуторі біля Диканьки: Повісті, видані пасічником Рудим Паньком. — К., 1950. — С. 92‒131.

Ніч перед Різдвом / Пер. А. Хуторяна // Гоголь М. Твори: В 3 т. / Заг. ред. М. Гудзія. — К., 1952. — Т. 1. — С. 154‒197.

Ніч проти Різдва / Пер. М. Рильського // Гоголь М. Тарас Бульба / Передм. Т. Гундоройої; Післямова В. Яременка. — К., 1998.

Ніч перед Різдвом: [Повість] / Микола Гоголь. — Львів: СП «Євросвіт», 2004. — 48 с.: іл.

Ніч перед Різдвом / Скор, версія за пер. з рос. М. Рильського; Худ. К. Лавро. — К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2006. — 24 с. [1-ша паг.]: іл.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Отверженные
Отверженные

Великий французский писатель Виктор Гюго — один из самых ярких представителей прогрессивно-романтической литературы XIX века. Вот уже более ста лет во всем мире зачитываются его блестящими романами, со сцен театров не сходят его драмы. В данном томе представлен один из лучших романов Гюго — «Отверженные». Это громадная эпопея, представляющая целую энциклопедию французской жизни начала XIX века. Сюжет романа чрезвычайно увлекателен, судьбы его героев удивительно связаны между собой неожиданными и таинственными узами. Его основная идея — это путь от зла к добру, моральное совершенствование как средство преобразования жизни.Перевод под редакцией Анатолия Корнелиевича Виноградова (1931).

Виктор Гюго , Вячеслав Александрович Егоров , Джордж Оливер Смит , Лаванда Риз , Марина Колесова , Оксана Сергеевна Головина

Проза / Классическая проза / Классическая проза ХIX века / Историческая литература / Образование и наука
К востоку от Эдема
К востоку от Эдема

Шедевр «позднего» Джона Стейнбека. «Все, что я написал ранее, в известном смысле было лишь подготовкой к созданию этого романа», – говорил писатель о своем произведении.Роман, который вызвал бурю возмущения консервативно настроенных критиков, надолго занял первое место среди национальных бестселлеров и лег в основу классического фильма с Джеймсом Дином в главной роли.Семейная сага…История страстной любви и ненависти, доверия и предательства, ошибок и преступлений…Но прежде всего – история двух сыновей калифорнийца Адама Траска, своеобразных Каина и Авеля. Каждый из них ищет себя в этом мире, но как же разнятся дороги, которые они выбирают…«Ты можешь» – эти слова из библейского апокрифа становятся своеобразным символом романа.Ты можешь – творить зло или добро, стать жертвой или безжалостным хищником.

Джон Стейнбек , Джон Эрнст Стейнбек , О. Сорока

Проза / Зарубежная классическая проза / Классическая проза / Зарубежная классика / Классическая литература