Зібрання творів у семи томах. Том 6. Духовна проза

Прихили серця людей до надання йому покровительства (скрізь, де буде проходити він); віднови тишу морів і впокор бурхливе дихання вітрів!

Тишу ж душі його наповни благодатними думками під час дороги його! Віддали від нього дух вагань, дух помислів бунтівних і бентежних, дух марновірства, пустих прикмет і малодушних передчуттів, нікчемний дух несміливості та боязні!

Дух же твердості й сили, й непохитної надії у Тебе, Боже, всели в нього! Нехай укріпиться в усьому благому й угодному Тобі!

Виправи молитву його і дай йому помолитися біля Гробу Святого за побратимів та кревних своїх, за всіх людей землі нашої і за всю вітчизну нашу, за її мирний час, за примирення всього в ній ворогуючого та збуреного, за оселення в ній любові й воцаріння Твого царства, Боже!

Боже, не зважай на недостойність його, але, заради молитов наших, ревних та гарячих молитов, що висилаємо ми з глибини сердець наших, і заради молитов людей, Тобі угодних, які Тобі за нього моляться, удостой його, недостойного, грішного за се помолитися і не погребуй прийняти сердечні прохання його, простивши йому за все!

І сподоби його, Боже, постати від Святого Гробу з оновленими силами, бадьорістю й ревністю повернутись до діла й труда свого, на добро землі своєї і на устремління сердець наших до прославляння святого імені Твого!

…………………

Господи! спаси й помилуй бідних людей[264]. Змилосердься, Творець, і яви руку Свою над ними. Господи, виведи нас усіх на світло з темряви. Господи, віджени всі спокуси лукавого духа, які всіх нас спокутують. Господи, просвіти нас, Господи, спаси нас. Господи, спаси бідних людей Твоїх.

Господи, здержи гнів Твій і лють покарань Твоїх. Господи, прихились неміччю нашою і допоможи піднятись нам, наверни до Тебе й <допоможи> піднести благаючий крик до тебе й риданням сердець наших ублагати Тебе. Господи, незважаючи на нечестиві наші діла й крик несамовитий, не відають бо, що творять, заради люблячих Тебе, заради угодників, пошли Духа Твого Святого, напоуми і спаси нас. Спаси, спаси нас, спаси.

Господи, спаси й помилуй бідних людей Твоїх. Не давай лукавому звеселитися та заволодіти нами. Не дай ворогу поглумитись з нас й хмурому породити безладдя і неустрій, збурити стрункість, яка знаменує присутність Твою з нами. Господи, яви, сотвори святе чудо Твоє, сотвори, сотвори.

Господи,спаси.

Небесна стрункість і мудрість Христа, що була співприсутньою Богові при творінні світу, без нея же ніщо не бисть. Яви чоловіколюбство Своє заради Святої Крові Своєї, заради жертви, за нас принесеної. Внеси святий порядок і, розігнавши думки нечестиві, виклич з хаосу стрункість, і спаси нас, спаси, спаси нас. Господи, спаси і помилуй бідних людей Твоїх.

…………………

Милосердя, Господи. Ти милосердний. Прости все мені, грішному. Сотвори, щоб пам’ятав, що я один і живу в Тобі, Господи; щоб не покладав ні на кого, крім на одного Тебе, надію, щоб віддалився від миру до святого закутка самотності.

…………………

Боже, дай полюбити ще більше людей. Дай зібрати в пам’яті своїй все найкраще в них, пригадати ближче всіх ближніх і, надихнувшись силою любові, бути в силах зобразити. О, хай же сама любов буде мені натхненням.

Молюся за друзів моїх[265]. Почуй, Господи, бажання й молитви їхні. Спаси їх, Боже. Прости їм, Боже, як і мені, грішному, всяке прогрішення перед Тобою.

Духовний заповіт [266]

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Віддаю все майно, яке є, матері й сестрам. Раджу їм жити в любові сукупно у селі і, пам’ятаючи, що, віддавши себе селянам і всім людям, пам’ятати слова Спасителя: «Паси вівці Моя!»[267] Господь нехай напоумить все, що повинні вони зробити. Служилих мені людей нагородити. Якима відпустити на волю[268]. Семена також[269], якщо він прослужить років десять графу.

Мені б хотілось, щоб село наше після смерті моєї стало пристанищем всіх дівиць, які не вийшли заміж, котрі б віддали себе на виховання сиріток, дочок бідних незаможних батьків. Виховання найпростіше: Закон Божий та безупинне вправляння у труді на повітрі біля саду чи городу.

Порада сестрам [270]

В ім’я Отця і Сина… Я б хотів, щоби після смерті збудований був храм, в якому б відправляли часті поминки за грішною душею моєю. Для того кладу в основи половину моїх прибутків від творів. Якщо сестри не вийдуть заміж, дім свій нехай перетворять на обитель, збудувавши посеред двору і відкривши у себе притулок для бідних дівиць, які живуть без місця. Життя повинне бути найпростіше, вдовольнятись тим, що виробляє село, і нічого не купувати. З часом обитель може перетворитися на монастир, якщо потім на старості днів сестри матимуть бажання прийняти чернечий чин. Одна з них може бути ігуменею. Я б хотів, щоб тіло моє було поховане якщо не в церкві, то в огорожі церковній, і щоб панахиди за мною не припинялися.

Друзям моїм [271]