Читаем 13 звичок, яких позбулися сильні духом люди полностью

День Ванесси був заповнений справами, які легко можуть стати більш пріоритетними, ніж провести час на самоті. Єдиний спосіб, у який вона могла точно ввести самотність у щоденний розклад,— це запланувати цей час та ставитися до нього так само, як і до усіх інших важливих зустрічей. Жінка також мала сприймати заняття на самоті як тренування. Набуття нових навичок на кшталт медитації та самоусвідомлення, звичка вести щоденник щодня — усе потребує відданості. Спочатку Ванесса дізналася про медитацію з літератури та навчальних курсів в Інтернеті. Збагнувши, що їй це подобається, вона зацікавилася майстер-класом з медитації. Їй здавалося, що чим більше вона знатиме навичок, тим краще буде підготовлена заспокоїти розум уночі.

ВЧІТЬСЯ ВИТРИМУВАТИ ТИШУ

Більшість із нас звикли до шуму, який оточує впродовж дня. Іноді люди завзято прагнуть шуму і гаму, аби не лишатися наодинці з власними думками. Чи доводилося вам або вашим знайомим засинати з увімк­неним телевізором або радіо для фонового шуму? Намагатися заглушити свої думки постійним звуковим обстрілом некорисно. Виокремити лише кілька моментів для тиші в щоденному графіку може допомог­ти перезарядити ваші блоки живлення. Знайдіть принаймні десять хвилин на день, щоб на самоті тихо посидіти й не робити нічого, крім як думати. Якщо ви звикли до повсякчасного галасу та руху, то попервах тиша може здаватися незручною. Однак з практикою стає легше. Використайте цей час так:

Поміркуйте над своїми цілями. Щодня недовго обмірковуйте свої особисті чи професійні наміри. Оцініть свій прогрес та подумайте, чи потрібно щось змінити.

Зверніть увагу на свої почуття. Перевірте, як почуваєтеся і в фізичному, і в емоційному плані. Обдумайте рівень стресу. Проаналізуйте, чи добре ви піклуєтеся про себе, та замисліться, як можна покращити своє життя.

Установіть цілі на майбутнє. Не припиняйте мрі­яти про те, яким хочете бачити завтрашній день. Перший крок до створення того образу життя, до якого прагнете,— це вирішити, якого майбутнього ви бажаєте.

Ведіть щоденник. Ця звичка може стати значною допомогою в тому, щоб краще зрозуміти свої почуття та зробити з них висновки. Дослідження свідчать, що письмові розповіді про події та пов’язані з ними емоції посилюють імунну систему, знімають стрес і поліпшують психічне здоров’я.

Ми живемо в такому світі, де можемо завжди бути на зв’язку з іншими людьми. Але цифрове сполучення означає, що залишається менше можливостей побути зі своїми думками на самоті. Перегляд сторінок у соціальних мережах та читання новин в Інтернеті може забрати чимало часу. Лише кілька хвилин тут, декілька — там, а вкупі вони можуть дорівнювати кільком годинам на день. Безперервне спілкування втручається до щоденних справ і може призводити до підвищеного рівня стресу та тривожності. Відпочиньте від технологій та введіть до свого повсякдення трохи тихого часу, спробувавши наступні вправи.

• Вимикайте телевізор, коли насправді його не диви­теся.

• Їздіть в автомобілі, не вмикаючи радіо.

• Ідіть на прогулянку без телефону.

• Час від часу вимикайте усі електроприлади в домі, щоб перепочити.

ЗАПЛАНУЙТЕ ПОБАЧЕННЯ З СОБОЮ

Ключ до того, щоб зробити час на самоті корисним,— це те, що він має бути добровільним вибором. Наприклад, літні люди, які живуть одиноко та досить ізольовані від суспільства, більш схильні почуватися самотньо та ймовірно, що усамітнення не піде їм на користь. Але для тих, хто веде насичене життя, де багато спілкування, час на самоті може дати змогу відпочити та відновити сили. Якщо вам незручно від думки провести час на самоті, то весь сенс у тому, щоб поєднати позитивний досвід із самотою. На додачу до втиснутих кількох хвилин щодня внесіть у розклад зустріч із самим собою принаймні раз на місяць.

Це може нагадати, що ви самостійно обираєте, чим займатися, не тому, що бракує стосунків із людьми, а через те, що це корисна справа для вас. Під час дослідження 2011 року «Вправа, яка може навчати психологічним перевагам самотності: побачення з собою» науковці встановили, що переважна більшість тих, хто запланував побачитися з самими собою, відчули спокій та полегшення. Їм припало до смаку займатися, чим хотілося, без жодних суспільних обмежень або очікувань. Тим поодиноким, кому ця пригода не сподобалася, залишатися на самоті було незручно. Утім, збільшення часу наодинці з собою може допомогти цим людям знайти задоволення у цій справі в майбутньому.

Тоді як риболовля в човні посеред озера може здатися одному заспокійливою та освіжаючою, для багатьох інших така справа — справжній жах. Якщо ви чогось цураєтеся, то навряд чи зможете довго протриматися в такому режимі. Найкращим рішенням буде знайти справу собі до душі, щоб вона згодом стала звичкою.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Так полон или пуст? Почему все мы – неисправимые оптимисты
Так полон или пуст? Почему все мы – неисправимые оптимисты

Как мозг порождает надежду? Каким образом он побуждает нас двигаться вперед? Отличается ли мозг оптимиста от мозга пессимиста? Все мы склонны представлять будущее, в котором нас ждут профессиональный успех, прекрасные отношения с близкими, финансовая стабильность и крепкое здоровье. Один из самых выдающихся нейробиологов современности Тали Шарот раскрывает всю суть нашего стремления переоценивать шансы позитивных событий и недооценивать риск неприятностей.«В этой книге описывается самый большой обман, на который способен человеческий мозг, – склонность к оптимизму. Вы узнаете, когда эта предрасположенность полезна, а когда вредна, и получите доказательства, что умеренно оптимистичные иллюзии могут поддерживать внутреннее благополучие человека. Особое внимание я уделю специальной структуре мозга, которая позволяет необоснованному оптимизму рождаться и влиять на наше восприятие и поведение. Чтобы понять феномен склонности к оптимизму, нам в первую очередь необходимо проследить, как и почему мозг человека создает иллюзии реальности. Нужно, чтобы наконец лопнул огромный мыльный пузырь – представление, что мы видим мир таким, какой он есть». (Тали Шарот)

Тали Шарот

Психология и психотерапия