13 звичок, яких позбулися сильні духом люди

Під час нашої розмови молодий спеціаліст розповів, що, на його погляд, він заслуговує на підвищення. Попри те що Лукас у компанії недовго, він був упевнений, що має чудові ідеї щодо збільшення рентабельності підприємства, та вважав, що має отримувати більшу зар­платню, ніж зараз. Ми дослідили його думку про те, який він надзвичайно важливий робітник і як роботодавець може бачити все по-іншому. Також ми обговорили наслідки такого сміливого припущення. Він зрозумів, що його висновок, безперечно, створював автору проблеми на роботі — колеги дратувалися, як, найімовірніше, і керівник.

Щойно Лукас зміг побачити, наскільки своїм поводженням «усезнайки» злив оточення, ми обміркували, як робітникам працювалося поряд із ним. Дехто з них працював у компанії вже кілька десятиліть і повільно намагався власною працею піднятися корпоративними сходами. Чоловік сказав, що зрозумів, як деякі з них могли почуватися, коли хтось, щойно завершивши навчання у коледжі, вже роздає їм поради. Лукас визнав, що нерідко вважав їх некомпетентними, і ми обговорили, як подібні думки тільки розпалювали його бажання ставитися до цих людей, як до підлеглих. Він узяв участь у спробі переробити ці думки таким чином, щоб молодий спеціаліст міг зрозуміти цінність для фірми тих, хто працював там довше. Замість сприймати колег як «дурнів» він казав собі, що в них просто інший погляд на ситуацію. Коли Лукас починав думати, що є кращим за усіх інших робітників, то нагадував собі про те, що недавно закінчив навчання і ще мав багато чого навчитися.

Чоловік дав згоду написати список дій, яких його роботодавець очікував би від найкращих працівників компанії. Після того як він його дописав, ми переглянули, скільки з них Лукас виконав. Він визнав, що дотримувався не усіх пунктів переліку, таких як підтримувати колег і ставитися до них з повагою. Натомість молодий спеціаліст був надто зосереджений на хизуванні та вимогах.

Лукас погодився застосувати новознайдене розуміння своєї поведінки в офісі. Через кілька тижнів, коли завітав на наступну сесію, він поділився деякими змінами, над якими працював. Чоловік сказав, що припинив давати так багато непотрібних порад. Він виявив, що коли здавав назад і припиняв змушувати людей слухати себе, то вони були більш схильними до того, щоб поцікавитися його думкою. Лукас думав, що це крок у правильному напрямку та був упевнений, що зможе і надалі трудитися над тим, щоб бути важливим співробітником, а не ресурсом з нульовою цінністю, яким себе вважав.

ЦЕНТР УСЕСВІТУ