Читаем Анексія: Острів Крим. Хроніки «гібридной війни» полностью

Аксьонов також переконував журналістів, що кримські татари братимуть участь у референдумі: «Це [рішення про бойкот. — Прим. ред.] не думка всього кримськотатарського народу, а думка Меджлісу, який не представляє думку всіх татар».

Тим часом розгорівся скандал із грошима, які українське Мінсоцполі-тики досі відправляло для виплат пенсій на рахунки кримського казначейства. Як можна було їх передавати в умовах, коли всі органи влади контролювалися самопроголошеним урядом? Нарешті Мінсоцполітики заявило про ризик, що сепаратисти «використають не за призначенням» кошти, які виділив Київ для пенсіонерів у Криму. Міністр Людмила Денисова повідомила, що йдеться про суму 45,7 млн. грн.

Оскільки всі попередні дні тривали напади й захоплення прикордонних пунктів у Криму, було опубліковано останні дані, дуже невтішні. За повідомленням із сайту МЗС України, на 14 березня заблоковано (захоплено) та виведено з ладу в Криму 49 з 56 об'єктів Держприкордонслужби, зокрема 5 з 5 органів управління; 10 з 12 відділів прикордонної служби; 3 пункти пропуску. Крім того, захоплено 8 військових частин або підрозділів ЗСУ, блоковано ще 22, у 3 в/ч ЗСУ незаконно вилучено стрілецьку зброю та боєприпаси (АК — 137, ПМ — 60, набоїв — 28111).

Микола Балан ділиться спогадами про облогу «зеленими чоловічками» українських частин: «Були випадки, у Сімферополі наприклад, коли вони сперечалися, хто з них стоятиме біля КПП. Коли машини виїжджали, вони зупиняли — на якій підставі ви зупинили? хто ви такі? — можна було й проїхати, ми не дозволяли нас обшукувати. Але потім, коли, як ми дізналися, у Феодосії частина батальйону морської піхоти о третій годині ночі поїхала, частина залишилася, тобто вже не було батальйону, хоч із ким зв'язувався — з прикордонником, генералом Артюхом, — не було зв'язку, начальника УВС поміняли, призначили нового, прислали його з Києва, бо той написав рапорт, начальник СБУ взагалі просто зник, я досі не знаю, де він. Дзвоню в Севастополь у військову прокуратуру — хто вже поїхав на материкову частину України, хто там залишився, але написали рапорти, звільнилися — тобто нема з ким навіть поговорити, проконсультуватися».

Генпрокуратура оскаржила створення в Криму «народної дружини», зробивши подання знову до Окружного суду Києва: «Цими [антиконституційними. — Прим. ред.] постановами [влади Криму. — Прим. ред.] регламентована діяльність вищезазначених незаконно створених республіканських органів влади, які розташовані на території Автономної Республіки Крим, і передбачена їхня підконтрольність Верховній Раді АРК і Раді міністрів АРК, у той час як відповідно до положень чинного законодавства України зазначені відомства підкоряються органам центральної виконавчої влади в Україні»604.

Цікава й абсолютно незвична подія відбулася на окупованому й тероризованому півострові. Бійці батальйону морської піхоти в Керчі обіграли у футбольному матчі російських військових, які базуються біля частини на Будмістечку та блокують її. Командир української частини по роботі з особовим складом Олексій Нікіфоров заявив, що це був товариський матч, а «гру провели, щоби підняти бійцям бойовий дух і показати, що конфлікти можна розв'язувати мирним шляхом, наприклад на футбольному полі»605.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Афганская война. Боевые операции
Афганская война. Боевые операции

В последних числах декабря 1979 г. ограниченный контингент Вооруженных Сил СССР вступил на территорию Афганистана «…в целях оказания интернациональной помощи дружественному афганскому народу, а также создания благоприятных условий для воспрещения возможных афганских акций со стороны сопредельных государств». Эта преследовавшая довольно смутные цели и спланированная на непродолжительное время военная акция на практике для советского народа вылилась в кровопролитную войну, которая продолжалась девять лет один месяц и восемнадцать дней, забрала жизни и здоровье около 55 тыс. советских людей, но так и не принесла благословившим ее правителям желанной победы.

Валентин Александрович Рунов

Военная документалистика и аналитика / История / Военная документалистика / Образование и наука / Документальное
Брежневская партия. Советская держава в 1964-1985 годах
Брежневская партия. Советская держава в 1964-1985 годах

Данная книга известного историка Е. Ю. Спицына, посвященная 20-летней брежневской эпохе, стала долгожданным продолжением двух его прежних работ — «Осень патриарха» и «Хрущевская слякоть». Хорошо известно, что во всей историографии, да и в широком общественном сознании, закрепилось несколько названий этой эпохи, в том числе предельно лживый штамп «брежневский застой», рожденный архитекторами и прорабами горбачевской перестройки. Разоблачению этого и многих других штампов, баек и мифов, связанных как с фигурой самого Л. И. Брежнева, так и со многими явлениями и событиями того времени, и посвящена данная книга. Перед вами плод многолетних трудов автора, где на основе анализа огромного фактического материала, почерпнутого из самых разных архивов, многочисленных мемуаров и научной литературы, он представил свой строго научный взгляд на эту славную страницу нашей советской истории, которая у многих соотечественников до сих пор ассоциируется с лучшими годами их жизни.

Евгений Юрьевич Спицын

История / Образование и наука