Читаем Анексія: Острів Крим. Хроніки «гібридной війни» полностью

Події дня Олексій Нікіфоров сьогодні описує так: «У нас команди ніхто не чекав. Яка мала бути команда? Відкрити вогонь. Але її і не могло бути. Немає ані воєнного стану, ані ворога. Адже цей «ворог» за законом мав право там перебувати. За законодавством, за Харківськими угодами Чорноморський флот у кількості 20 із чимось тисяч осіб мав право перебувати на території Криму. І спочатку Крим захоплював Чорноморський флот або переодягнені десантники. До нас ось Темрюкський батальйон приїхав. Завдання українського керівництва полягало в тому, щоби реагувати на кожен крок окупантів.

Коли зайняли Верховну Раду Криму, можна було тоді їх легко вигнати. Але ніким було закривати — СБУ, «Альфа», «Беркут», вони явно не були на боці України. Але, наприклад, якби нам дали команду допомогти прикордонникам і будувати переправу (вона від нас була в півтора кілометрах), якби ми вчасно зміцнили переправу, ніякі «козачки» б туди не полізли.

А вся техніка, все озброєння йшло через цю переправу. А хто їх міг стримати? Зміна — 10 прикордонників. Там і козаки були,і спецура переодягнена. Але київська влада могла давати об'єктивні завдання. Можна було залізницю розібрати — дали б команду, ми б стільки металобрухту напиляли з цих рейок, вони б досі їх відновлювали. Але всі боялися: а раптом це спровокує якісь відповідні дії? А далі вже пішло по накатаній. Коли ворогові дозволили пройти далі, він і пройшов. А команду «стріляти» — ні, ніхто б не дав. Не мають права військовослужбовці стріляти у своїх».

Провокаційний документ був оприлюднений на сайтах «нової кримської влади». «Народний мер» Севастополя Алєксєй Чалий, заручившись підтримкою Кремля, видав розпорядження №22 «Про гарантії прав громадян на соціальне забезпечення»: «У випадку, якщо мешканці міста з особливим статусом Севастополя на майбутньому 16 березня цього року референдумі проголосують за входження до складу Російської Федерації й до прийняття до складу Російської Федерації, влада Севастополя гарантує прийняття на себе соціальних зобов'язань перед громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, зареєстрованими станом на 16.03.2014 р. на території міста з особливим статусом Севастополя з виплати призначених їм пенсій, допомог та інших соціальних виплат, а також із надання встановлених пільг та інших заходів соціальної підтримки відповідно до законодавства України станом на 21.02.2014 р. Для цього підприємства, установи та організації, що розташовані на території міста з особливим статусом Севастополя, до прийняття міста з особливим статусом Севастополя до складу Російської Федерації здійснюють сплату всіх податкових платежів, а також платежів на пенсійне забезпечення та соціальне страхування до бюджету міста з особливим статусом Севастополя за раніше встановленими тарифами (ставками)»606.

Увечері Владислав Селезньов повідомив, що троє неідентифікованих людей зі зброєю в руках прибули в розташування Сімферопольського військового госпіталю та викрали його начальника полковника ЗСУ Євгена Пивовара.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Афганская война. Боевые операции
Афганская война. Боевые операции

В последних числах декабря 1979 г. ограниченный контингент Вооруженных Сил СССР вступил на территорию Афганистана «…в целях оказания интернациональной помощи дружественному афганскому народу, а также создания благоприятных условий для воспрещения возможных афганских акций со стороны сопредельных государств». Эта преследовавшая довольно смутные цели и спланированная на непродолжительное время военная акция на практике для советского народа вылилась в кровопролитную войну, которая продолжалась девять лет один месяц и восемнадцать дней, забрала жизни и здоровье около 55 тыс. советских людей, но так и не принесла благословившим ее правителям желанной победы.

Валентин Александрович Рунов

Военная документалистика и аналитика / История / Военная документалистика / Образование и наука / Документальное
Брежневская партия. Советская держава в 1964-1985 годах
Брежневская партия. Советская держава в 1964-1985 годах

Данная книга известного историка Е. Ю. Спицына, посвященная 20-летней брежневской эпохе, стала долгожданным продолжением двух его прежних работ — «Осень патриарха» и «Хрущевская слякоть». Хорошо известно, что во всей историографии, да и в широком общественном сознании, закрепилось несколько названий этой эпохи, в том числе предельно лживый штамп «брежневский застой», рожденный архитекторами и прорабами горбачевской перестройки. Разоблачению этого и многих других штампов, баек и мифов, связанных как с фигурой самого Л. И. Брежнева, так и со многими явлениями и событиями того времени, и посвящена данная книга. Перед вами плод многолетних трудов автора, где на основе анализа огромного фактического материала, почерпнутого из самых разных архивов, многочисленных мемуаров и научной литературы, он представил свой строго научный взгляд на эту славную страницу нашей советской истории, которая у многих соотечественников до сих пор ассоциируется с лучшими годами их жизни.

Евгений Юрьевич Спицын

История / Образование и наука