Читаем Анексія: Острів Крим. Хроніки «гібридной війни» полностью

Уранці Владислав Селезньов повідомив про активне перекидання російської військової техніки, щоби не дати можливості українським підрозділам зайти на півострів із півночі: «З Феодосії джерела повідомляють, що опівночі через Владиславівку [селище під Феодосією. — Прим. ред.] в напрямку Джанкоя прослідувала колона військової техніки РФ. У її складі близько 50 одиниць, зокрема «КамАЗи» з броньованими кунгами, вантажні автомобілі, які тягнуть близько 20 одиниць ствольної артилерії, бензовози».

За свідченнями українських медіа, російські військовослужбовці не на камеру зізнавалися, що відносно спокійна ситуація на півострові повністю поміняється після того, коли відбудеться референдум. Ніхто не робив таємниці, що російські спецназівці були готові до будь-якого сценарію, зокрема й до силового придушення протестів, але всі ці плани були чітко прив'язані до 16 березня — очевидно, російській генштаб розробив і роздав своїм військам на території півострова інструкції на випадок протидії з боку про-українських активістів або українських військових після 16 березня.

У мережі виклали відео, як росіяни затоплюють ще один корабель в озері Донузлав поблизу Євпаторії. Корабель пішов під воду поряд із раніше затопленим протичовновим судном «Очаков», аби не дати українським суднам вийти у відкрите море608.

Микола Балан так згадує події 15 березня: «Перемовниками до наших частин приходили різні люди. Здебільшого то були їхні активісти, типу «самооборони»: «Віддайте наказ, аби склали зброю, нащо вони лякають народ зброєю?» — «Так ми ж не лякаємо, ми в себе в містечках». Ми організували нормальну оборону: мішками заклалися, на дахах поставили спостерігачів і снайперів, кулеметні гнізда поставили. У

Севастополі намагалися кілька разів штурмувати, але там не через ворота, а спочатку ставили спостерігачів і патрулі, а потім намагалися ввійти через огорожу. Теж були відкинуті черговим підрозділом. У Євпаторії, де паливно-мастильні склади, намагалися зайти з паркової зони — теж їм не вдалося. Коли ми їм казали, що будемо стріляти, ініціатива й бажання штурмувати відразу відпадали».

Цього дня напередодні загальнокримського референдуму багатотисячні протестні акції відбулися в Москві, Санкт-Петербурзі, Єкатеринбурзі та інших містах. Декілька днів перед тим в російських акаунтах у соцмере-жах, акаунтах російських популярних громадських діячів, представників опозиції почали з'являтися пости із закликами прийти на акції протесту в Москві та інших російських містах, щоби висловитися проти самопро-голошеного референдуму в АР Криму та Севастополі та щоби закликати проти війни з українським народом. Найбільша акція відбулася в Москві, за участі багатьох лідерів опозиції та діячів культури, зокрема Андрєя Макарєвіча і Боріса Нємцова. Учасники маршу несли державні прапори України, Росії, російських опозиційних громадських об'єднань і партій, скандували гасла «Банду геть!», «Нет войне!», «Украина, мы с тобой!», «Му-аммар Каддафи — Путин».

ВР України сьогодні розпустила парламент Криму: «Відповідно до пункту 28 частини першої статті 85 Конституції України, абзацу п'ятого частини першої статті 22 Конституції Автономної Республіки Крим, частини шостої статті 4 Закону України «Про Верховну раду Автономної Республіки Крим», враховуючи висновок Конституційного суду України у рішенні № 2-рп/2014 від 14 березня 2014 у справі про проведення місцевого референдуму в АРК щодо порушення Верховною Радою Криму Конституції України, Верховна Рада України постановляє достроково припинити повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим». Голосів «за» від Партії регіонів — 19, «Батьківщини» — 83, «Суверенної України» — 30, «Економічного розвитку» — 30, «Свободи» — 35, КПУ — 0, позафракційних — 4. Це було правильне рішення, проте вже без жодних наслідків.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Афганская война. Боевые операции
Афганская война. Боевые операции

В последних числах декабря 1979 г. ограниченный контингент Вооруженных Сил СССР вступил на территорию Афганистана «…в целях оказания интернациональной помощи дружественному афганскому народу, а также создания благоприятных условий для воспрещения возможных афганских акций со стороны сопредельных государств». Эта преследовавшая довольно смутные цели и спланированная на непродолжительное время военная акция на практике для советского народа вылилась в кровопролитную войну, которая продолжалась девять лет один месяц и восемнадцать дней, забрала жизни и здоровье около 55 тыс. советских людей, но так и не принесла благословившим ее правителям желанной победы.

Валентин Александрович Рунов

Военная документалистика и аналитика / История / Военная документалистика / Образование и наука / Документальное
Брежневская партия. Советская держава в 1964-1985 годах
Брежневская партия. Советская держава в 1964-1985 годах

Данная книга известного историка Е. Ю. Спицына, посвященная 20-летней брежневской эпохе, стала долгожданным продолжением двух его прежних работ — «Осень патриарха» и «Хрущевская слякоть». Хорошо известно, что во всей историографии, да и в широком общественном сознании, закрепилось несколько названий этой эпохи, в том числе предельно лживый штамп «брежневский застой», рожденный архитекторами и прорабами горбачевской перестройки. Разоблачению этого и многих других штампов, баек и мифов, связанных как с фигурой самого Л. И. Брежнева, так и со многими явлениями и событиями того времени, и посвящена данная книга. Перед вами плод многолетних трудов автора, где на основе анализа огромного фактического материала, почерпнутого из самых разных архивов, многочисленных мемуаров и научной литературы, он представил свой строго научный взгляд на эту славную страницу нашей советской истории, которая у многих соотечественников до сих пор ассоциируется с лучшими годами их жизни.

Евгений Юрьевич Спицын

История / Образование и наука