Читаем Баришник дур-зіллям полностью

— Стривай-но, Бертране, — спитав зацікавлено Ебенезер, — чи не хочеш ти мені сказати, що виконував для мого вітця роль бандура?

— З вашого дозволу, сер, я більше ні слова про це не скажу, бо ж бачу, що ви не в гуморі та схильні надавати моїм словам змісту, якого я в них не вкладав. Я лише хотів сказати, що на вашому місці я б і фартинга не дав за всі ті листи, що пише вашому панотцю той пройдисвіт. Той, хто каже, що ніколи не купував продажного кохання, — або содоміт, або castrato, якщо він не брехун, а хазяїн Ендрю ні те, ні інше. І хай та шельма розповідає, що ви схильні до цього гріха, я побожуся, що це, наскільки мені відомо, було вперше, коли ви привели шльондру. І ніякої ганьби в цьому немає. — Він дав Ебенезеру чашку з чаєм, а сам, щоб випити свою, став біля вогню.

— Можливо, й ні, навіть якби це й справді було так.

— Я переконаний у цьому, — сказав Бертран, відчуваючи себе вже впевненіше. — Ви мали собі втіху з повією, як і будь-хто інший, та й квит. Її коцур почав вимагати більше, ніж вона була варта, тож ви йому наказали забиратися під три чорти. Моя вам порада — не платіть йому ні фартинга, хай би що він розпатякував, і хазяїн Кук зі мною погодився б.

— Либонь, там за дверима ти мене неправильно почув, але я не спав з дівчиною.

Бертран усміхнувся.

— Атож, з вашого боку було доволі кмітливо зайняти таку позицію у розмові з цим коцуром, надто як зважити на те, що він, піднявши вас зненацька з ліжка, не дав вам часу й подумати; але цим ви хазяїна Кука аж ніяк не обдурите.

— Ні, це чистісінька правда! І навіть коли б я це зробив, то не заплатив би йому і пів пенні. Я кохаю цю дівчину і нізащо не купив би її, мов якусь там повію.

— Еге, ну і штуку ж ви утнули, ну просто незрівнянно! — заявив Бертран. — Це зробило б честь найхитрішому крутію в усьому Лондоні! Але якщо ви мене спитаєте, як свого радця…

— Свого радця? То ти вже мій порадник?

Бертран ніяково переступив з ноги на ногу.

— Та воно, так би мовити, так, сер, у певному розумінні. Як я й казав раніше, я пишаюся, що ваш батечко мені довіряє…

— То мій батько послав тебе до мене як гувернантку? Ти що — доповідаєш йому про те, що я роблю?

— Ба ні, ні! — сказав Бертран, намагаючись його заспокоїти. — Я лише мав на увазі, що він, як я вже казав, зрозуміло ж, невипадково призначив саме мене, а не когось іншого прислуговувати вам, сер. І я цим пишаюся, оскільки це є ознакою того, що ваш панотець покладається на мою розсудливість. Я лише хотів сказати, що з вашого боку було дуже дотепно сказати коцуру, що ви кохаєте його дівку і не маєте її за якусь дешеву мандрьоху; але якщо ви захочете повторити цю байку хазяїну Куку, то було б мудро, щоб не перелякати його, пояснити, що з вашого боку це був лише такий хитрий хід.

— То ти в це не віриш? І не віриш у те, що я дівак?

— Ну й любите ж ви чіплятися до слів, сер! Я лише піддав сумніву те, чи зрозуміє ваш панотець увесь цей жарт.

— Я бачу, що тебе не переконаєш, — сказав Ебенезер, хитаючи головою. — Але, гадаю, це не має значення. Справа не в цих п'яти гінеях, і не вони мене погублять, а є ще одна…

— Є ще одна? Дідько, от шельма!

— Ні, не ще одна дівка; ще одна річ. Можливо, тебе, як мого радця, це зацікавить. Макевой пише у своєму наклепницькому листі, що за всі роки, що я провів у Пітера Паґґена, я не просунувся по службі ні на крок.

Бертран поставив свою чашку.

— Дорогий сер, сплатіть йому ці кляті п'ять гіней.

Ебенезер усміхнувся.

— Що? Дозволити цьому негіднику здерти з мене шкуру?

— У мене відкладено дві гінеї, сер, у скриньці, у прискринку з ґудзиками. Вони ваші, якщо потрібно сплатити борг. Тільки дозвольте мені наздогнати його та заплатити, перш ніж він встигне вкинути свого мерзенного листа.

— Твоя доброчинність тішить мене, Бертране, як і твоя стурбованість, але принцип залишається той самий. Я не платитиму.

— Отакої! Сер, тоді я маю негайно звернутися до якогось жида, щоб позичити решту і сплатити самому, а хоч би й для цього мені довелося заставити печінку та легені. Хазяїн Кук мені голову відірве!

— Це все одно нічого не дасть. Макевой хоче не просто п'ять гіней, йому потрібно отримати п'ять гіней з моїх рук як платню за повію.

— Далебі, я пропав!

— Чого б це?

— Коли хазяїн Кук взнає про те, як ви зневажили його вказівки, він мене точно звільнить, аби покарати вас. І яка користь з того, щоб бути порадником? Якщо справи йдуть добре, то це ставлять у заслугу підопічному, а якщо кепсько, то вину покладають на порадника.

— Що й казати — невдячна ця справа, — спочутливо сказав Ебенезер. Він позіхнув і потягнувся. — А тепер давай-но спробуємо поспати, поки ще щось лишилося від цієї ночі. Твої балачки діють на мене як чудове снодійне.

Бертран не виказав жодних ознак того, що зрозумів останнє зауваження, але підвівся, щоб іти.

— Отож ви радше погодитеся з тим, що мене звільнять, аніж сплатите цей борг?

— Не думаю, що такого безцінного радця звільнять, — відповів Ебенезер. — Найімовірніше він відішле тебе разом зі мною до Меріленду, щоб ти там і далі давав мені свої поради.

— Ґречно дякую, сер! Жартуєте?!

Перейти на страницу:

Похожие книги

10 мифов о князе Владимире
10 мифов о князе Владимире

К премьере фильма «ВИКИНГ», посвященного князю Владимиру.НОВАЯ книга от автора бестселлеров «10 тысяч лет русской истории. Запрещенная Русь» и «Велесова Русь. Летопись Льда и Огня».Нет в истории Древней Руси более мифологизированной, противоречивой и спорной фигуры, чем Владимир Святой. Его прославляют как Равноапостольного Крестителя, подарившего нашему народу великое будущее. Его проклинают как кровавого тирана, обращавшего Русь в новую веру огнем и мечом. Его превозносят как мудрого государя, которого благодарный народ величал Красным Солнышком. Его обличают как «насильника» и чуть ли не сексуального маньяка.Что в этих мифах заслуживает доверия, а что — безусловная ложь?Правда ли, что «незаконнорожденный сын рабыни» Владимир «дорвался до власти на мечах викингов»?Почему он выбрал Христианство, хотя в X веке на подъеме был Ислам?Стало ли Крещение Руси добровольным или принудительным? Верить ли слухам об огромном гареме Владимира Святого и обвинениям в «растлении жен и девиц» (чего стоит одна только история Рогнеды, которую он якобы «взял силой» на глазах у родителей, а затем убил их)?За что его так ненавидят и «неоязычники», и либеральная «пятая колонна»?И что утаивает церковный официоз и замалчивает государственная пропаганда?Это историческое расследование опровергает самые расхожие мифы о князе Владимире, переосмысленные в фильме «Викинг».

Наталья Павловна Павлищева

История / Проза / Историческая проза
Салават-батыр
Салават-батыр

Казалось бы, культовый образ Салавата Юлаева разработан всесторонне. Тем не менее он продолжает будоражить умы творческих людей, оставаясь неисчерпаемым источником вдохновения и объектом их самого пристального внимания.Проявил интерес к этой теме и писатель Яныбай Хамматов, прославившийся своими романами о великих событиях исторического прошлого башкирского народа, создатель целой галереи образов его выдающихся представителей.Вплетая в канву изображаемой в романе исторической действительности фольклорные мотивы, эпизоды из детства, юношеской поры и зрелости легендарного Салавата, тему его безграничной любви к отечеству, к близким и фрагменты поэтического творчества, автор старается передать мощь его духа, исследует и показывает истоки его патриотизма, представляя народного героя как одно из реальных воплощений эпического образа Урал-батыра.

Яныбай Хамматович Хамматов

Проза / Историческая проза
Память Крови
Память Крови

Этот сборник художественных повестей и рассказов об офицерах и бойцах специальных подразделений, достойно и мужественно выполняющих свой долг в Чечне. Книга написана жестко и правдиво. Её не стыдно читать профессионалам, ведь Валерий знает, о чем пишет: он командовал отрядом милиции особого назначения в первую чеченскую кампанию. И в то же время, его произведения доступны и понятны любому человеку, они увлекают и захватывают, читаются «на одном дыхании». Публикация некоторых произведений из этого сборника в периодической печати и на сайтах Интернета вызвала множество откликов читателей самых разных возрастов и профессий. Многие люди впервые увидели чеченскую войну глазами тех, кто варится в этом кровавом котле, сумели понять и прочувствовать, что происходит в душах людей, вставших на защиту России и готовых отдать за нас с вами свою жизнь

Александр де Дананн , Валерий Вениаминович Горбань , Валерий Горбань , Станислав Семенович Гагарин

Проза / Историческая проза / Проза о войне / Эзотерика, эзотерическая литература / Военная проза / Эзотерика