Читаем Беззоряне море полностью

— Ви тут тому що померли тож тепер ви опинилися тут між місцями ще й тому що ви ключ вона казала що надішле нам ключ коли прийде час завершувати щоб ми змогли замкнути історію на ключ коли вона буде готова й ось ви тут.

Закарі дивиться на рубець у формі ключа в себе на грудях.

— Хто вам це сказав? — перепитує він, хай навіть знає відповідь.

Скульпторка історій, — лунає дзиґотлива відповідь, геть не схожа на ту, якої очікував Закарі. — Та, що часом створює скульптури історій іноді вона в історії іноді ні іноді вона частина історії іноді вона людина вона дуже давно сказала нам що ви прийдете ми довго-довго чекали на вас містере Роулінз.

На мене?

Так містере Роулінз ви принесли сюди історію дякуємо дякуємо тут дуже давно не було історії ми не можемо замкнути на ключ історію Гавані яка помандрувала так далеко зазвичай ми підіймаємося вище вище вище а цього разу опустилися нижче нижче нижче ми опустилися сюди вниз щоб зачекати й ось ми поєдналися з історією хочете чаю?

Ні, дякую, — відповідає Закарі.

Він глипає на підлоговий годинник у передпокої, з якого скрапує мед. Його декоративний циферблат прикрашений совою і котом у невеличкому човнику, а стрілки застигли у воску за хвилину до півночі.

— Як мені вибратися звідси? — запитує він.

Звідси немає виходу є лише вхід.

— Гаразд, то що буде далі?

Тут немає далі тільки не тут це кінець невже ви не знаєте що таке кінець?

— Я знаю, що таке кінець, — озивається Закарі.

Спокій, який він щойно відчував, зникає, змінюючись схвильованим гудінням і дзижчанням, однак складно сказати, чи не криється тут ще якась причина, крім бджіл.

— З вами все гаразд містере Роулінз у чім річ вам слід радіти ви ж любите цю історію ви любите нас ви наш ключ ви наш друг ви любите нас самі казали.

— Не казав.

Казали казали коли ми пригощали вас капкейками.

Закарі пригадує свої слова про вічну любов, написані чорнильною ручкою на папері, який він надіслав униз кухонним ліфтом; здається, це було так давно й так далеко.

— Ви — Кухня, — каже він, збагнувши, що вже мав кілька бесід із бджолами, хай навіть пишуть вони краще, ніж розмовляють.

Там ми Кухня а тут ми стаємо самими собою.

— Ви бджоли.

Нам подобаються бджоли. Хочете щось перекусити ми можемо перетворити мед на будь-що будь-що будь-що з того що ви можете уявити ми це чудово виконаємо й ми маємо неабиякий досвід ми можемо пригостити вас ідеєю капкейка і вона матиме дуже справжній смак точнісінько як абсолютно справжня випічка але менший. Хочете капкейк?

— Ні.

Хочете два капкейки?

— Ні, — голосніше повторює Закарі.

Ми знаємо ми знаємо ви б хотіли коктейль з капкейком так так це було б краще.

Не даючи Закарі відповісти, бджоли підганяють його до невеличкого столика, на якому стоїть келих-купе з матового скла, наповнений яскраво-лимонною рідиною, і маленький капкейк, прикрашений ще меншою бджілкою.

Допитливість змушує Закарі взяти келих і відпити малесенький ковточок, очікуючи, що напій матиме медовий смак. Це справді так, але водночас він має знайомий присмак джину з лимоном. Він прилип до нього, як бджола до меду. Звичайно.

Закарі ставить келих на місце. Зітхає і рушає далі знайомитися з будинком. Декілька бджіл летить за ним, бурмочучи щось про випічку. Меблі здебільшого вкриті медом, але деякі залишилися недоторканими. Хлопцеві босі ноги щокроку грузнуть у просочених медом килимах.

За передпокоєм є вітальня, кабінет і бібліотека.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Вдовье счастье
Вдовье счастье

Вчера я носила роскошные платья, сегодня — траур. Вчера я блистала при дворе, сегодня я — всеми гонимая мать четверых малышей и с ужасом смотрю на долговые расписки. Вчера мной любовались, сегодня травят, и участь моя и детей предрешена.Сегодня я — безропотно сносящая грязные слухи, беззаветно влюбленная в покойного мужа нищенка. Но еще вчера я была той, кто однажды поднялся из безнадеги, и мне не нравятся ни долги, ни сплетни, ни муж, ни лживые кавалеры, ни змеи в шуршащих платьях, и вас удивит, господа, перемена в характере робкой пташки.Зрелая, умная, расчетливая героиня в теле многодетной фиалочки в долгах и шелках. Подгоревшая сторона французских булок, альтернативная Россия, друзья и враги, магия, быт, прогрессорство и расследование.

Даниэль Брэйн

Магический реализм / Самиздат, сетевая литература / Попаданцы