Читанка для Мануеля

— Усякий фортран і бажаний, і необхідний, — говорив далі Лонштайн, — можливо, твій трикутник із пампи значно ширший за Людмилу, Маркоса і тебе, важить тільки те, щоб дізнатися, чи коли-небудь ти або ми будемо здатні на фортран. Принаймні вже добре, що ти збагнув, що психічний світ аргентинців — це ще не весь світ, по-друге, весь світ — не привілей чоловіків, геометрію може спроектувати хто завгодно, ти гадав, ніби твоя схема прийнятна, а тепер з’ясував, що жінки теж можуть розповісти про свій маленький трикутник. Гаразд, сідай у метро коло Люксембурзького саду, я намалюю тобі план, Маркос уб’є мене, тут годі сумніватися, хіба що його вб’ють першим, бо ж мурахи, тут ти уявляєш собі, а ще ж є місцеві поліцаї.

— Я прийду вночі й буду обережний, — запевнив Андрес.

— Якщо дійдеш, — кинув услід Лонштайн.

* * *

Папірці змішались, як і саме життя, як і тоді, коли ти зайшов на базар двох світів, якщо він і досі існує, а потім купив викрутки, дезодорант і різні цвяхи для праці в суботу та неділю, і тієї миті, коли пішов платити, касирка бездоганно перебрала пальцями клавіші електронної машинки, і зрештою вилізла досить довга смужка паперу, на якій унизу виразно видніла цифра 389,45 песо, побачивши її, ти став схожий на черепаху, яку несподівано дістали з панцера, і заявляєш, що це неможливо, бо дві викрутки і сім цвяхів, не кажіть, що це може коштувати так багато. Загалом касирки схильні стверджувати, мовляв, цифра точна, машинки не брешуть, але після мануального і зорового аналізу з боку контролера, завжди присутнього в таких випадках, доходимо висновку, що помиляються навіть ракети, які летять на місяць, а вони ж коштують добру торбу доларів, повірте мені, завдяки цим словам він рятує професійну честь, а касирка вдруге береться грати на піаніно й видає тобі рахунок на 38,94 песо, який ти оплачуєш без проблем поміж кількома «вибачте, месьє», такі речі трапляються з кожним, зрозуміло, мадам, прошу вас. Як і сьогодні, коли той, ти знаєш, не міг назвати точної години, коли Іхіньйо розмовляв із Цабинею, коли комісар Пілоден дав інструкції бригаді 56-С, розмішеній у Бур-ла-Рені, коли Цабиня прокидалася з хрипким криком від нічних спогадів, уже не кажучи про досить очевидний факт, що людська пам’ять має межі й ніхто не зобов’язаний пам’ятати, хто такий той Іхіньйо, крім Цабині, що висіла на телефоні, а тим часом служниця носила їй горщик до спальні, бо спалахи нічного пильнування виявлялися у формі діареї, здатної присоромити саму Ніагару, тож по цьому той, ти знаєш, віддався незбагненній утомі, а потім переглянув, насупивши брови, зібраний матеріал і мішма віджбурнув його, нехай той, хто прийде після нього, й упорядковує. Так, але що тоді сталося: пропустивши місце й поставивши знак запитання, той, ти знаєш, стенув плечима і зневірено дивився на сукупність, клав один папірець тут, а другий тут, з одного боку, Люсьєн Верней повідомляв Маркоса, що мети досягнено (радіо «Монте-Карло», випуск новин о 17.30, уряди прийняли ультиматум, тепер чекають підтвердження про посадку на літак), в окремому уступі Ролан і Патрісіо розповіли, що зоряна ніч досі не дала найменшого приводу тривожитись і що з огляду на ці вочевидь сприятливі обставини настала мить, коли менади можуть приготувати спеціальну перекуску з подвійним раціоном ковбаси або шинки в сандвічах, що дотепер були досить спартанські, і маргінально, але з виразною тенденцією наблизитися до осередку подій Андрес Фава вийшов із приміської станції метро й полинув примхливими орбітами, що було не дуже реалістичним, бо мурахи з Іхіньйо на чолі опікувалися ним від самого початку, а комісар Пілоден уже дав необхідні інструкції бригаді 56-С, що не мала ніякої причини квапитися, навпаки: адже елементарний принцип у даній сфері полягає в тому, що найкраще дати ворогам побитися між собою, а вже потім утрутитися в ім’я свободи, рівності й братерства. Ох, зітхнув той, ти знаєш, оточений непевністю, маршрутами і альтернативами, це несерйозно, друже, хто тобі повірить коли-небудь, якщо настане це коли-небудь, бо саме цієї нічної пори Бобі Фішер пішов фатальним слоном і поставив гіркий мат, і як це відповідає аргентинцям з їхньою любов’ю до мате; яка, звичайно, вигадлива метафора або метонімія (він, йолоп, ніколи не розумів різниці між ними), то був прямий результат long-distancecall[166] Іхіньйо, коли гугнявий голос із Лос-Анджелеса (міста ангелів of all names[167]) схвалив заходи Мурахана й запевнив, що все О. К. завдяки Цьому Розвідувальному Устрою, або ж, якщо висловитися простіше, відповідальному за зв’язки з французькими поліцаями, отож, buddy[168], вперед зі своїми фінтами, але не зчиняй більшого галасу, ніж треба, бо після справи Бен-Барка things[169] вже не таке, як було, й після цього той, ти знаєш, уже цілком міг дозволити собі сміливий синкретизм шахів і чорного мате, як ти гадаєш?