Читанка для Мануеля

— Як і можна було передбачити, вам усім властиве двоїсте функціонування, навіть Павлов заснув би, побачивши ваші вагання між Веремією і сексом, ви не маєте права, а мені завжди припадає роль гладити кота проти шерсті, ви принаймні мали б дати мені змогу трохи порозважатися, але ж ні, коли я показав вам гриб, ви стали невблаганні, а коли тому, ти знаєш, я розповів свою істину, гаразд, слід чесно визнати, що він поставився не так уже й суворо, надто якщо взяти до уваги, що питання тернисте.

Андрес не розумів ані слова з того, що так палко виголошував рабинчик. Випив ще одну склянку грапи, події тягнулися страшенно повільно, вікно було вже не там, де Мануель ссав бахрому, все потихеньку відходило від шлунка і поверталося в шлунок, якби тістечко мало свідомість, думав я, то написало б свої мемуари. Можливо, Лонштайн зрештою дасть мені точні вказівки, поки що він розгніваний і сповнений гіркоти, краще почекати й поглянути на цей славетний мімеографічний аркуш, заохотити його висловити все, що накипіло йому на серці, й дати ще трохи грапи, заплющити очі, слухати, рабинчик, зрештою, має цілковиту слушність, лише Людмила в тій нудоті Вер’єра, необхідність іти туди, побачити її, бути там, Веремія, і тому ще й Фриц Ланґ, несправедливо казати собі, що тільки Людмила, і все-таки, це ж очевидна річ, ще й як очевидна цієї миті, коли я слухаю виступ рабинчика, яку ти, Франсино, мала слушність, якою мірою один трикутник, коли вдатися до давнього вислову, може відрізнятися від другого, де зазнала краху моя зручна, дешева мінімачистська й дуже аргентинська теорія трикутника, де я правлю за вершину, а вони обидві становлять основу, коли тепер Людмила і Маркос, майбутнє вимальовує трикутник з двома чоловіками і однією жінкою, гіпотеза, яку я не раз визнавав теоретично, а тепер, тепер. Тепер, Людлюд, тепер.

— Мій метод напрочуд раціональний, — пояснював Лонштайн, не спускаючи з мене ока. — Справжня координація цих організацій та користь, яку можна видобути з них, мають походити від їхніх абревіатур із причин чистої семантики, ти помітиш, що в кожному з цих слів міститься пророцтво щодо найважливішого, хоча кретин У Тан там нічого не тямить.

— Дуже добре, Лонштайне, вибач, що хотів заскочити тебе зненацька, але я на грані, не знаю чого, але на грані, отак-то.

— Ви ніколи не думали, що справжній фортран полягає в тих комбінаціях, що їх, власне, дають тобі довиси абревіатур, і перше, що треба вчинити, — забути про такі абсурдні речі, як Особливий рахунок для знищення малярії, подумай, лишень, або Туристична асоціація Тихоокеанської зони.

— Атож, друже, звичайно.

— Скажімо, якщо ти звернеш увагу, що абревіатурою того рахунку є MESA, що означає стіл, а асоціації — PATA, тобто нога, отже, тобі треба лише почати від ніжки стола, і відтоді цей фортран мало-помалу постає, мов диплодоки з малесенької кісточки, яка зрештою дасть цілий скелет.

— Лонштайне, я не хочу тебе образити, але мені треба було б так багато пояснити тобі, той балкон і кат його зна, що далі.

— Лишається тільки досягти каталітичних поєднань і дати впасти своїм очам і таланту на Расмусенів паштет, і тоді враз з’являться послання, мов зелені орли, довис! довис! Нині я припускаю, що я досить скутий, але я не втрачаю надії висловити прилюдно кредоснову і протоплазмувати нову структуру, яку ми пов’яжемо одразу з ЮНЕСКО, хоча, може, й розсміємося до сліз, коли Расмусена виставлять за двері.

— Коли знову передаватимуть новини?

— Ще є час. За десять перша. Слухай, поглянь сюди і скажи, чи тобі не здається, що ЕМА, AIDA, LIDIA і LILA призначені для нового танцю тієї миті, коли народжується Венера, тож треба об’єднати їх, нехай навіть члени їхніх виконавчих рад повикидаються з терас, що їх завжди мають такі організації. Зауваж, у цьому танку справжньої згоди та співпраці вони можуть покладатися на такі вишукані штучки, як ARPA, ECO, PICA і FIGO. Щоправда, якщо придивишся, чому відповідають такі мелодійні назви, — пробурмотів трохи збентежений рабинчик, — ти збагнеш, що дистанції тут — цілі галактики. Та якщо уважно придивитися, — не беручи до уваги Ліги античної книжки, бо я не дуже розумію сенс цієї організації, бідолашна LILA, — все інше має певний зв’язок, передусім гроші Валютної угоди, що крутить сонцем і зірками, потім паливом, харчем і питвом, а остання з названих організацій зумовлює певні нездорові наслідки, бо піди здогадайся, що таке пародонтопатії. Ох, це просто диво, — вигукнув рабинчик, знову підбадьорений надією, — я бачу тепер кульмінацію та гейзер поєднань, і як може бути інакше, коли починаємо з таких красунь, як AIDA, LILA та інші, що не зводяться до гінекології й акушерства. Тут є прийдешність, великий шедевр на марші, Яйце, Яйце!

— Здається, зараз передаватимуть новини. Вибач, друже.

— Що мені до твоїх вибачень перед лицем майже надприродного факту, що FEA — абревіатура не чого іншого, як Міжнародної федерації художньої освіти, a WCC означає Всесвітню раду церков, отак я дійду до одкровень, поряд з якими змаліє Вітґенштайн[160].