Чоловіки без жінок та інші оповідання

Винар: Вас тоді добряче схопило, пане офіцере. Але я знаю, що допомагає від живота. 

[Третій римський воїн випиває все до останньої краплі.] 

Третій воїн: Ісусе Христе! [Кривиться.] 

Другий воїн: А тривога була даремна! 

Перший воїн: Ну, не знаю. Він непогано там сьогодні тримався. 

Другий воїн: А чому не зійшов з хреста? 

Перший воїн: Бо не хотів з нього сходити. Він мав іншу роль. 

Другий воїн: Покажи мені хоч когось, хто не хотів би зійти з хреста. 

Перший воїн: Ет, ти ні чорта в тому не тямиш. Он господаря спитай. Агов, господарю, він хотів зійти з хреста? 

Винар: Мене там не було, панове. Я таким не цікавлюсь. 

Другий воїн: Слухай, я таких знаєш скільки бачив — і тут, і в купі інших місць. Покажи мені хоч одного, хто не хоче злізти з хреста, коли вже припече — коли припече, я кажу, — і я разом з ним на той хрест вилізу. 

Перший воїн: По-моєму, він там непогано тримався. 

Третій воїн: Ага, так нічого. 

Другий воїн: Ви, хлопці, мене не розумієте. Я не кажу, добре він тримався чи ні. Я кажу, коли припече, ось що. Коли їх починають прибивати цвяхами, кожен з них поклав би тому кінець, якби міг. 

Перший воїн: Ви що, нічого про це не чули? 

Винар: Не чув, пане офіцере, мене таке не цікавить. 

Перший воїн: Я аж дивувався, коли дивився на нього. 

Третій воїн: От чого я не люблю, то це прибивати їх цвяхами. Болить, напевно, страшно. 

Другий воїн: Не так страшно, як тоді, коли їх піднімають. [Показує, піднімаючи дві стулені докупи долоні.] Коли тіло починає тягнути їх донизу. Отоді пекло. 

Третій воїн: Дехто аж виє від болю. 

Перший воїн: Що ти мені говориш? Знаєш, скільки я їх бачив? Тому й кажу, що він сьогодні непогано тримався. 

[Другий римський воїн вишкірився до винаря-іудея.] 

Другий воїн: Та ти, друзяко, теж за Христом ходив, га? 

Перший воїн: Давай, дражнися з нього, дражнися. Ліпше би послухав, що я кажу. Він там непогано сьогодні тримався. 

Другий воїн: Вип’ємо ще? 

[Винар з очікуванням дивиться на них. Третій римський воїн сидить, похиливши голову. Вигляд у нього кепський.] 

Третій воїн: Я більше не хочу. 

Другий воїн: Тільки на двох, господарю. 

[Винар ставить глечик вина — менший за попередній. Він спирається на дерев’яний шинквас.] 

Перший воїн: Бачив його дівку? 

Другий воїн: Я ж коло неї стояв. 

Перший воїн: Така нічого. 

Другий воїн: Я з нею ще до нього був знайомий. [Підморгує винареві.] 

Перший воїн: Бачив її колись часто в місті. 

Другий воїн: Багато в неї всякого добра було. А він їй щастя не приніс. 

Перший воїн: Та й сам він нещасливий. Але сьогодні непогано тримався. 

Другий воїн: А куди його ватага поділась? 

Перший воїн: Всі порозбігались. Самі жінки з ним лишилися. 

Другий воїн: Боягузи ще ті. Як побачили, до чого йде, скоро порозбігалися. 

Перший воїн: А жінки лишилися. 

Другий воїн: Жінки так. 

Перший воїн: Бачив, як я штурхнув його списом? 

Другий воїн: Колись тобі влетить за таке. 

Перший воїн: То єдине, чим я міг йому помогти. Кажу тобі, він сьогодні непогано тримався. 

Винар-іудей: Панове, пробачте, але я вже зачиняю. 

Перший воїн: Ми ще по одній вип’ємо. 

Другий воїн: Нащо воно треба? Те пійло і так не бере. Пішли. 

Перший воїн: Та давайте ще по одненькій. 

Третій воїн: [Підводиться з бочки.] Не треба, пішли. Йдемо звідси. Так зле мені ще ніколи не було. 

Перший воїн: По одній — і все. 

Другий воїн: Не треба, пішли. Ми йдемо. Добраніч, господарю. Запишіть на наш рахунок. 

Винар: Добраніч, панове. [Він здається стривоженим.] А може, дасте мені бодай частину, пане офіцере? 

Другий воїн: Ще чого, приятелю! Платню в середу дають. 

Винар: Ну добре, пане офіцере. На добраніч, панове. 

[Троє римських воїнів виходять на вулицю.] 

[Надворі.] 

Другий воїн: От жидівська пика, як і всі вони. 

Перший воїн: Не кажи, цей добрий чолов’яга. 

Другий воїн: Та в тебе всі сьогодні добрі. 

Третій воїн: Пішли вже до казарми. Мене аж вивертає. 

Другий воїн: Ти задовго тут просидів. 

Третій воїн: Не задовго. Мене просто верне. 

Другий воїн: Бо ти задовго тут просидів. От і все. 

ЗАВІСА 

Банальна історія