Диригент

Поки Джонсон перестрибував із човна на човен, Дюпре спостерігав за Амаєю. Закінчивши розмову, вона передзвонила на інший номер, наданий Ландісом. Зв’язалася з гінекологом сеньйори Девіс, призначеним її лікарем за умовами страховки, оформленої у компанії, де працював її чоловік.

Стів Оуен був непохитним, мов скеля. Він вчепився у лікарську таємницю з такою впертістю, ніби його життя залежало від уміння зберігати її. Утім, його мовчанка й заперечні відповіді дозволили розвідати певну інформацію.

— Річ не в тім, що я не хочу співпрацювати. Зазвичай я ішов назустріч, коли мене просили про допомогу. Просто я не уявляю, яким чином можуть вплинути на ваше розслідування відомості про стан здоров’я моєї пацієнтки. Якби ви могли трохи розповісти мені про конкретний злочин...

Криво посміхнувшись, Амая подумала: «Звісно, лікарю.

Я підозрюю, що чоловік вашої пацієнтки — небезпечний серійний убивця, який вісімнадцять років тому розправився з власною родиною. Розчарувавшись у близьких людях, він вирішив відправити їх на небеса. Відколи цей тип дізнався, що його остання дружина чекає на третю дитину, він репетирував наступне вбивство, знищуючи сім’ї у різних регіонах країни. Гадаю, він виб’є мізки своїм рідним, якщо його дружина чекає на хлопчика».

— Гаразд, спробуємо поговорити інакше, — запропонувала вона, не бажаючи здаватися. — Якби я мала сорок п’ять років, тобто була б ровесницею сеньйори Девіс, і ви вели мою вагітність, то, напевно, попросили би мене здати чимало додаткових аналізів для виявлення відхилень у моєму здоров’ї та ймовірних патологій плоду.

— Це звична процедура.

— Амніоцентез проводиться десь на шістнадцятому тижні вагітності. Гадаю, сеньйора Девіс пройшла цю процедуру.

— Можливо.

— Доречно припустити, що результати аналізу були хорошими, оскільки вагітність не переривалася.

— Сміливе припущення. Деякі подружжя вирішують не переривати вагітності, навіть якщо результати амніоцентезу засвідчують наявність патологій. Релігійні переконання і таке інше.

— Лікарю Оуене, я певна, що такий відповідальний чоловік, як ви, фахівець, який так піклується про своїх пацієнток, не радив би сеньйорі Девіс здавати аналіз, що може спровокувати викидень, якби знав, що вона не має жодних намірів переривати вагітність, навіть у найгіршому випадку.

Хоча сувора інтонація Оуена не змінилася, у неї виникло враження, ніби він пом’якшав, почувши ці слова.

— Мій обов’язок — дбати про безпеку жінки та її майбутньої дитини. Саме так я ставлюся до всіх своїх пацієнток, і Наталі Девіс не була винятком.

— Чи захотіли Девіси дізнатися стать дитини? — напрямець спитала Амая.

Мабуть, вона заскочила його зненацька. Несподівано Оуен відповів:

— Ні, сеньйора Девіс не хотіла нічого знати. Вона є прихильницею теорії, згідно з якою слід з’ясовувати стать дитини у момент народження, — зізнався він і, трохи помовчавши, докинув: — Навряд чи я розкриваю щось важливе.

Лікар помилився. Дещо цікаве він таки розкрив, адже сказав «вона є прихильницею теорії», а не «була», завдяки чому можна зробити висновок, що сеньйора Девіс ще не народила.

Амая провадила далі так, ніби не почула нічого особливого.

— Але ж стать дитини вказується у результатах аналізу.

— Це правда, — підтвердив лікар.

— Чи попросив сеньйор Девіс повідомити йому стать малюка?

— Я не можу відповісти. Це особиста інформація.

— Добре, домовимося так: ви нічого не казатимете мені, але я продовжу робити припущення. Я анітрохи не сумніваюсь, що Девіс дуже переймався перебігом вагітності від самого початку. Вгадала?

— Оце я можу сказати. Тут немає нічого дивного. Розумієте, його дружина не така вже молода, пологи у її віці бувають небезпечними. Цілком природно, що її чоловік турбується через імовірність викидня.

«Він радше бажав би, аби у неї стався викидень, — подумала Амая. — Розцінив би це як волю Господа, який не дає йому випити гірку чашу».

— Підозрюю, що сеньйор Девіс удав, ніби йому байдуже, коли його дружина відмовилася отримати цю інформацію, цікавлячись лише нормальним розвитком плоду. А ще я підозрюю, що згодом, розмовляючи з вами наодинці, він попросив вас розкрити секрет і ви задовольнили його прохання.

— Батько й мати мають рівні права та обов’язки щодо виховання своєї дитини. Це передбачено законом, — ухильно відказав той.

— Гадаю, що питання про стать малюка не мало би бути таким важливим для чоловіка з двома дітьми, проте він надавав цьому факту суттєвого значення. Мені здається, що він не надто зрадів, коли ви сказали йому, що його жінка чекає на хлопчика. Я певна, що вам видалося дивним, що йому не все одно, хто народиться, адже сеньйор Девіс уже мав сина та доньку. Така реакція особливо здивувала вас ще й тому, що її продемонстрував чоловік, який надмірно хвилювався через перебіг вагітності.

Лікар Стів Оуен гучно зітхнув.

— Не знаю, чи цікава вам моя думка, але ви дуже проникливі і маєте добре розвинену інтуїцію. Не хотів би я бути вашим чоловіком.

Коли зв’язок обірвався і Амая збиралася віддати мікрофон Аннабель, по рації пролунав жіночий голос.