Драматичні твори

Нехай потече.

Свічка бере келих і передає через праве плече Коляидрі, який виливає його

*на підлогу.

Тетяна (бере другий келих і подає Свічці)

Здорові пийте, діточки, нехай Солодка й повна буде ваша чара.

Свічка бере й п’є, чергуючись з Меланкою.

Свічка

Во славу нашу, браття дорогі,

Нехай вовік живе громада наша!

В с і

Тобі на славу! Слава, слава Свічці!

Передерій підходить до молодих.

Передерій

Хвала тобі, одважний майстре наш!

Щасливий будь з дружиною своєю.

А ти, Меласю, од мене прийми Цю різьблену оздобу на намисто —

Найкращий твір, що я колись скував,

Коли ще очі бачили мої.

(Дає їй золоту оздобу.)

Меланка (зворушено)

Спасибі щире, дядечку мій любий,

О, як би я жадала, щоб вони Прозріли знов, твої прекрасні очі.

(Цілує його.)

Передерій

Меласю! Рідна! Свічечко ясна!

Мене сама мов світлом ти осяла.

В с і

Нехай живе наш Свічка! Хай живе На довгі роки славний майстер наш!

Музика.

Під звуки музики й гучних привітань Капуста і Тетяна обводять молодих навколо всієї палати, після того садовлять їх на покуті.

Хор

Суньтеся, суньтеся, кравчики,

Суньтеся, суньтеся, шевчики,

Із покуття в запічок, бондарі,

Уступайте містечко для зорі.

Для зорі, для зіроньки, що зійшла Коло ясна місяця край стола.

Другий хор

Біжи, біжи, братику, доганяй,

Свою любу сестроньку одбирай,

Ой біг любий браточок — не догнав,

За боярами рідненьку не пізнав,

За музиками гучними не почув,

Почув тільки голосочок, як її Вже приймали кравчики цехові.

«Добрий вечір, кравчики, я до вас,

Прийміть мене, молоденьку, в добрий час.

Бо ж мене ніченька зайняла,

Інеем суконька припала,

Русая косонька росою,

Білеє личенько сльозою».

Перший хор

Іди від нас, братику, не жалій,

Ми вже твою сестроньку прийняли,

По червоному килиму провели,

Повну чару мёду їй налили,

Цілував її наш майстер молодий,

Обсушив її від інею-води,

Русу косоньку від дрібної роси,

Біле личко від дівочої сльози.

V

Тим часом цеховики вже повстромлювали в свічники свої свічки й розсипались по палаті барвистими купками. Починається невимушена весела

метушня.

Капуста

А що ж, брати, тепер, либонь, не гріх Й по чарці добрій випить...

(Сідає за стіл.)

Пані свахо,

Частуй гостей. Та не барись і ти,

Дружко мій любий, наливай чарки.

Тетяна

Та ну ж бо! Споживайте на здоров’я!

Наливають з Коляндрою чарки й келихи, що йдуть потім по руках. Де-де, а на весіллі люди п’ють.

Передерій

За Свіччине весілля! Хай живуть На довгі роки Свічка і Меланка!

В с і

За Свіччине весілля! Хай живуть!

Хор

По-святому «отче наші» ³¹ Дайте нам по повній чаші,

Пиймо Свіччине весілля,

Щоб у них було привілля,

Згода в хаті, а на полі Щоб всього було доволі.

Свічка бере Меланчині руки в свої. Свічка

Меласю люба! Зіронька моя...

Чого ж така смутна та полохлива,

Чому слізоньки алмазнії блищать В твоїх очах наляканих, журливих? Невже не рада ти хвилині цій,

Що нас з’єднала?

Меланка

Любий, дорогий! Щаслива я... Але... Всі ці вогні,

І свічі ці, жаркі та осяйні,

Сполохали, збентежили мій спокій... Боюся я... здається все мені,

Що під вікном, там, в темряві глибокій, Якісь зловіщі тіні зібрались...

І радяться... і вищиряють зуби На наше щастя...

Свічка

О, не бійся, люба,

Не бійсь, моя голубко... Усміхнись,

І зникнуть вмить усі ворожі тіні.

Капуста

Еге, еге, товариші-брати,

Прийдеться, мабуть, загасить свічки! Або запнути вікна.

Передерій

(збентеоюений)

Що таке?

Хіба ж яка тривога?

Капуста

Ну, аякже!

Непевна справа. Небезпека всім.

Не бачите хіба, що молодий Поцілувати хоче молоду?

Іще вам мало? Ще не до ладу?

(Регоче задоволений.)

Тетяна

(в захваті)

І здумає ж старий, бодай ти скис!

Бодай тебе індичка убрикнула!

Ще б пак, не небезпека, ха-ха-ха!

Нехай цілує! Зараз же нехай Цілує молоду, ми ж комарів Покличемо, щоб свічки затулили!

Коляндра

Нехай цілує! Просять всі цехи:

Кравці, шевці, рибалки, теслярі,

Бублейниці на смальці і меду —

Хай молодий цілує молоду!

Передерій

Ніхто не п’є — зробився мед гіркий.

Хай молоду цілує молодий.

Капуста

Від всіх цехів ухвала одностайна:

Хай молоді цілуються негайно.

Хор

Ой, робіть, ткачі, завіси Вікна запинати —

Буде зараз місяць ясний Зірку цілувати.

Ой метелики, злітайтесь,

Заслоняйте свічі —

Буде зараз князь княгиню Цілувати двічі.

Поцілунок. Тиха ніжна музика.

Свічка підводиться, взявши за плечі почервонілу Меланку, що теж підвелась, цілує її в губи довгим поцілунком.

Хвилина шанобливої тиші змінюється знову бурхливою веселістю.

В с і

Гаразд, гаразд! Оце солодка чара,

Нехай вона не зсякне вам вовік!

Тетяна (в захваті)

Оце якраз! Аж губи засвербіли!

Аж закортіло і собі того ж!

Хор

Цілував, цілував —

Не націлувався,

А в саду соловей Не нащебетався.

Капуста (витирає вуса)

Ну, то чого ж! Давай і ми з тобою Покажемо, як треба молодим.

Тетяна

Та ну тебе в болото — з бородою Та лізе цілуватись, бардадим!

(Співає.)

Цур тобі, прудивусе,

Які в тебе сиві вуса,

Яка в тебе борода,

Наче стерня в полі.

Не піду я за старого —

Бородою коле,

Але піду за такого,

(Хапає Коляндру. Той даремно виривається.) Що сіються вуса —

Він мене поцілує,

А я засміюся!